Не надто люблю святкування нового року. Чому? Так відразу й не скажеш - не люблю запитань "а що ти плануєш?" і не люблю цього такого зобов'язання за замовчуванням в принципі щось планувати. Хоча поклавши руку на серце, то було чимало гарних зустрічань-проводжань років :). І, як правило, найвдалішими виходять всілякі експромти... Тому "планування в топку!" :D. А проте експромтне планування - це окремий, особливий тип... Це планування в останні хвилини, коли є до того натхнення і хвилька часу поміж слідкуванням за стравою у духовці та останніми перемовинами "може ще ... купи" по мобільному :).
Цього року ми знову до останнього тягнули із планами...Фактично за день-два зовсім неочікувано знайшли собі чудову компанію, щоб розміняти 2014 на 2015 :). Процедура розміну обіцяла бути сімейною і домашньою, вчотирьох із ще однією молодою сімейкою. І от 31 числа нарешті прийшла муза щось придумати окрім салатів до столу.....
"Планом Б" завжди могли стати настольні ігри, кілька з яких лежать у шухляді, проте я вирішила поекспериментувати, позичивши деякі з підглянутих ідей та зліпивши їх докупки. Отже, розповім про ідею "культурної програми" для малесенької компанії :).
За задумкою, ми мали б трішки поподорожувати різними країнами, спробувавши відчути, як же зустрічають новий рік у різних кінцях світу. Зрештою, як побачимо, багато традицій святкування цього свята у чомусь є подібними за духом - позбавлятися старого і неприємного, відкривати двері новому і очікуваному, бажати одне одному щастя та удачі і трішечки "ворожити" на добрий новий рік :). Ведучий вечора мав би розповісти по кілька речень, які б пояснили ту чи іншу дію. Отже, поїхали!
----------------------------------------
У ту саму мить, коли куранти б'ють початок нового дня і року, у різних країнах прийнято робити ті чи інші символічні речі... Скажімо колись ми впродовж 12-ти ударів намагалися записати сокровенне бажання на краптику паперу, спалити його, а тоді попіл випити разом із шампанським :). Цікаво, хто придумав таку складну церемонію... А от у Японії прийнято просто встигнути посміхнутися...або ще краще розсміятися у першу секунду нового року. Вважається, що таким чином можна прикликати щастя... Як на мене, зовсім непоганий спосіб :). В Угорщині у ту "доленосну" мить, коли перетинаємо календарну межу, треба посвистіти. Проте при цьому треба використовувати різні свищики-ріжки-сопілочки. На відміну від поширеного забобону про те, що свистіти вдома не варто, бо не буде грошей.... угорці вважають, що веселим свистом можна відігнати від житла злих духів та закликати радість і благополуччя. В Шотландії в час бою курантів глава родини має мовчки прочинити двері, впусивши почесного гостя - новий рік, а от у сусідній Англії прийнято зустрічати його романтично - поцілунком під гілочкою омели.
Для того, щоб доєднатись до приємного англійською звичаю, треба заздалегідь підвісити десь на люстру чи карниз імпровізовану омелу :). Гарантовано: ніхто із гостей не відмовиться від цьомчика! Моя омела вийшла трохи дитсадківською, але свою функцію виконала на "5" :D.
У Японії - країні, що найраніше зустрічає схід Сонця - а також на 7 годин раніше розмінює старий рік на новий, ось вже понад тисячу років про це опівночі сповіщають рівно 108 ударів дзвонів. Згідно з буддійськими віруваннями, людину
обтяжують 108 турбот, і вважається, що з останнім ударом дзвону зникають всі
неприємності. У Таїланді, як і на Кубі турботи проганяють за допомогою води - обливають одне одного, щоб вихлюпнути із себе негатив і очиститись. Проте найчастіше звільнення від турбот та лихого асоціюється зі світлом - різноманітні традиції, що пов'язані із ним можна знайти у різних країнах. У Китаї, святкування нового року розтягується надовго і саме кульмінацією є вулична процесія із тисячею запалених ліхтариків, що освітлюють шлях новому року. Новорічна смолоскипна хода є традиційною у Фінляндії. Святкові вогники та гірляди і у наших домівках нині є невід'ємним атрибутом свят. У Швеції впродовж новорічної ночі взагалі не гасять святло у оселях - щоб вулиці усього міста були яскраво освітленими, а свято разом зі святлом розливалося довкола. Більше того, свічка, особливо саморобна, є традиційним подарунком у цій країні. Свічки символізують веселощі, привітність та дружбу. Існує навіть цілий ритуал обрання королеви світла — Лютеції, яку вбирають у прекрасну білу сукню, а на голову одягають корону із запаленими свічками.
Ми також запалюємо багато свічечок на нашому столі.
У В'єтнамі новий Рік називається "тет". Колись в'єтнамці вірили, що бог плаває на спині риби коропа – тому новий рік припливає так само. У наш час на Новий рік в'єтнамці іноді купують живого коропа, а потім випускають його в річку або ставок.
У нас на столі також запечений смачнючий короп із грибочками :).
Справжній Санта-Клаус - Йоулупуккі - родом із Фінляндії (Лапландія). Проте тут існують і менш відомі символи зимових свят. Скажімо, у новорічну ніч фіни ворожать по розплавленому воску або олову - намагаються розгледіти передбачення на майбутнє.
У іншому кінці світу, в Китаї, на удачу не сподіваються - щастя прикликають. Тут напередодні Нового року на всі дверні рами своїх осель наклеюють парні каліграфічні написи, виконані на червоному папері.
Зміст парних написів — висловлення життєвих ідеалів господаря будинку або
добрих побажань на новий рік. На двері
також наклеюють, зазвичай у перевернутому вигляді, китайський ієрогліф «щастя».
Адже китайською вираз «щастя перевернулося» співзвучне з «щастя прийшло». До речі.... ієрогліфів із значеням щастя - точніше різними його аспектами - існує кілька. Є, наприклад:
"Подвійне щастя" - приносить у дім виконання всіх мрій та гармонію в шлюбі. Так як це подвійне щастя, то цей ієрогліф допомагає одразу двом. Успіх стає успіхом обох, а щастя стає вдвічі більше! Якщо подарувати цей ієрогліф, то це означає щире побажання щастя, виконання бажань та вираз глибокої дружби.
"Щастя" - для кожного своє: для когось означає віднайти любов і сім'ю, для когось - досягнути кар'єрних висот, ще для когось - успіх в творчості... Цей ієрогліф щастя сприяє отриманню саме того, що саме для вас є щастям та благополуччям.
А у нас - справжній "вінігрет" із традицій :). Пригадавши практику андріївських гадань, ми також "ворожимо" на воску. Проте не так запитуємо, як програмуємо бажане - малюватимемо китайські ієрогліфи щастя, щоб пізніше воно матеріалізувалося у 2015-му році :). Робиться це просто: над мискою із водою треба вдвох тримати запалену свічку, якою "малювати" символ. А це виявляється геть як непросто! ...Зате виходить цікаво і дещо містично :).
Ми з Максимом намалювали ієрогліф щастя, яке мало б втілитись для нас двох у свій особливий спосіб:
Олежко із Анею старались над подвійним щастям, загадуючи гармонію у новій сімейці :):
Традиції прощання із старим та поганим - подібні у багатьох країнах світу. В Італії звільнення від від усього старого уособлює в собі звичай у викидати через вікна непотрібні речі у новорічну ніч. Так італійці позбавляються не тільки посуду, одягу, але і деяких меблів. У Аргентині згідно з місцевою традицією, потрібно викидати з вікон непотрібні журнали, газети та інші папери. Таким чином, вже в середині дня центри аргентинських міст встелені рівним шаром паперу. Прекрасний спосіб для зняття стресу! У Шотландії та Фінляндії "спалюють" старий рік і висвітлюють дорогу новому, підпалюючи бочки із дьогтем та котячи їх вулицями. Тут також часто можна зустріти різні перфоменси із вогняними кулями та іншими ефектами. У Панамі прийнято спалювати опудала політиків чи інших відомих людей - вони символізують проблеми минулого року, а нема опудала –
нема проблем. Так новий рік зустрічають із новими можливостями, цілями і мріями. За прикметами, місце, що звільнилося, неодмінно займуть нові речі.
У цьому місці пропонуємо кожному записати на клаптику паперу щось таке, що хотілося б залишити назавжди у минулому. Не показуючи нікому своє "старе", спалюємо його! :) А щоб на місці спаленого залишити щось нове, пишемо одне одному побажання - за задумом найочікуваніші речі одне одного. Чи вгадали ми мрії своїх половинок і наскільки вони здійснилися - повністю, чи частково, а може у несподіваний спосіб, в який важко і придумати - це буде видно наступного грудня. Тому не показуємо листів, а запечатуємо їх у конвертики :).
Ще однією начебто зрозумілою та поширеною традицією є зустрічати новий рік у новому одязі. У Японії напередодні свята панує повний ажіотаж у одіжних магазинах - щоб рік був щасливим, кожен хоче зустріти його в обновці. В ніч на 1 січня жінки, чоловіки, і діти Італії намагаються одягнути щось червоне, навіть якщо це нижня білизна – нібито притягує удачу.
Щось нове і щось червоне одягаємо і ми - навіть якщо це просто бантики чи бабочки. Робимо фотки :).
У багатьох європейских країнах міські різдвяно-новорічні ярмарки відкриваються вже всередині грудня, наповнюючи місто ароматами кориці і ванілі....
І ми смакуємо гаряче вино....
Рецепт "Mulled wine" {від Клер та Ральфа}:
375 ml червоного вина
300 ml води
750 ml апелисьнового соку
спеції: кориця, гвоздика, мускатний горіх, імбир...
Нагрієвамо, помішуючи та не доводячи до кипіння. перевірно: ням-ням!
У Бразилії у новорічну ніч жителі Ріо де Жанейро виходять до океану і приносять Богині Моря Йеманже дари. Богині Моря поклонялися нащадки африканців, колись привезених на галерах до Бразилії в рабство. Зараз поклоніння цій богині стало частиною бразильської культури. Віруючі приносять богині дари: квіти, білі свічки, парфумерію, дзеркальця, ювелірні прикраси. Подарунки кладуться у маленькі човники і відправляються вморе в знак подяки за минулий рік та як прохання на наступний рік.
До речі про подарунки...це теж часто невід'ємна традиція святкування. У Франції їх залишають у черевиках, у Англії - в шкарпетках...
У великій шкарпетці кожен шукає маленький пакуночок-побажання. Я туди заховала різні магнітики: підківку з побажанням удачі у всіх справах; "мішечок доброго настрою зі Львова" із промовистою назвою; фігурку україночки як символ перемоги України у наступному році та особистих перемог на усіх фронтах; керамічні львівські будиночки з бажанням домашнього затишку та добра.
Крім того, кожен витягував пакуночок із "смаком року" за мотивами гри-посміхайки сестрички:
От, в принципі, і все. Трошки часу на вигадування, дещиця приготувань .... і ще б трошечки відшліфувати програму... але в сімейному чи дружньому колі не обов'язково бути професічним ведучим чи "Назаром Бійчуком" ;). Без особливого напруження можна урізноманітнити і цілком камерний новорічний вечір ...на чотрирьох :).
З Новим 2015 Роком!
