Лист 4. Такі вже різні зозульки

30 липня 2015
 
Дивлюсь на свій великий кругленький гарбузик і уявляю, як там тріпочуть дві рибки....рибки ереважно спокійні і чемні :). Мої рибоньки, мабуть, великі сплюшки - коли я хочу їх розбудити і викликати "на розмову", то це не вдаєтьс ані цукерками, ані лежаннями на боках, ані морозивом... Спіть, мої солодкі :), ще буде у нас багато хвилин, годин, днів, років. щоб я могла намилуватися вами. Чемні татові дітки.... чемні татові доці? Здається таку підозру нині висловив лікар? :)  А мені постійно здавалося, що там два зозульчики...хоча ще хтозна :).

Наразі мені вистачає того, що у вас все добре, рученята-ноженята на екрані такі малесенькі і крихкі...напівпрозорими видаються, але вони вже сильніші. Часом вже чую добрі такі туцьки - ніби хтось гладить зсередини, або пальчиком натискає :). 19 тижнів!

Нині на УЗД одна зозулька лежала попою донизу, а інша навпаки. Долоньки-п'яточки - все перемішалося :).... А одненьке ще й личко заховало від огляду. Вже й пішли ми поїли, і в коридорі на лавці полежали на усіх боках - дзузьки! Другеньке цілий кувирок зробило, а те потаємне далі собі в куточок забилося :). Ростіть собі тихесенько, мої найочікуваніші два дива.

Лист 3. Туць!

5 липня 2015

Ці два дні ви, мабуть, не могли зрозуміти, що відбувається - спершу гуркотить і трясе, а тоді раптом океан чистого повітря і кілограм малинки :). А це ми їздили на дачу..... Мабуть, наш новий стан сприяє нічогонеробленню і ніженню серед травички, бо давненько ми не виявляли бажання отак провести вихідні. А тут я просто ловила кайф від кожної миті. Все кругом пахло свіжістю і силою, серед зелених трав можна було повалятися досхочу, прямо із кущів (переважно чужих, правда....при стежці :)) наїстися ягід, еххх. Ал допси геть не про це! Він про туць!

Вертаючись назад, наш дідусь обережно об'їжджав ямки - що вельми непросто, коли їх більше, ніж рівної дороги - але однієї не помітив. І добряче ми гримнулись... Трошки переляку було, хоча я встигла згрупуватись і підняти попу із сидіння - сподіваюсь, вам, зозулятка, не сильно дошкулило. Тим не менш далі мені вже хотілось одног -поскоріше доїхати. А тут, вже у Львові, на світлофорі у заторі я почула Туць! Сумнівів вже не було :). Це було щастя :). Мабуть, малята вирішили нарешті подати голос і трошки посварити нечемних дорослих :). Це у нас серединка 16-го тижня!

Немає таких слів, які б описали це чудо...у такі моменти я так радію, що я жінка і можу це відчути :) ну і трошечки шкодую мужчин, а особливо вашого татка. Потім, відразу зайшовши до квартири, ми хвилин 10 лежали на килимі, намагаючись "почути" ще туцьки. Але всі було тихо - малята спали :).

Лист 2. То були метелики??

3 липня 2015

Вже кілька днів маю приємний сумнів - наче хтось в животику намагається дати пр себе знати :). Десь з кінця 15-го тижня так несміливо, так зозульчасто щось відбувалося. І хоча в ту мить коли мені видається, що я щось відчула, я завмираю, як у рекламі "най весь світ зачекає"....поки що чітко вловити нічого не вдається. Ті метелики (чи зозульки) настільки ще маленькі, а їх лапки такі тоненькі, що нема сил навіть полоскотати маму так, аби послати звісточку.

Але я все одно знаю - це ви, мої солодкі :).