пʼятниця, 9 квітня 2010 р.

Своїми руками :)

Я сама народилась і виросла у місті, тому страшенно люблю його кам'яну красу і навіть той щоденний ажіотаж на вулицях :) Буває, що після довгого відпочинку приємно навіть проїхатись у транспорті (правда не сильно набитому!) :). До чого це я..... Ну так - мені подобається жити у міській квартирі, виходити на балкон високого поверху і дивитись, як пролітають світлячки фар дорогою. І все ж, іноді заздрісно дивишся на затишно облаштовані подвір'я особнячків..., і навколо гріються на сонечку вирощені своїми руками квіточки...

Одним словом, десь всередині нас, які ми не були ми урбаністичні істоти, живе бажання запхати руки в землю і виростити щось своє :).

В мене вже давно жила мрія спробувати посадити квіти на балконі, але і балкону свого не було, і якось руки "не доходили". А цієї весни я собі сказала, що вже пора дійсно спробувати :).

Перші мої кроки, як зазвичай, були в напрямку Інтернету :). Як повний нуль в області садівництва, я принаймні передивилась форуми і визначилась із переліком своїх вимог:

- щоб було однорічне (в якості однорічного експерименту)
- щоб було невибагливе (щоб могло пережити мою забудькуватість)
- щоб витримувало інтенсивне сонячне проміння (так як балкон потійно освітлений)

Ну от :)

Для мене було важко визначитись, чи краще купити вже готові саджанці, чи посіяти насіння. Благо, що схаменулась я достатньо рано- вкінці березня - тому ще був час посіяти насіння деяких квітів самостійно. Як я зозуміла, походивши по ринках, що насіння сіяти буде значно дешевше (наприклад, одна квіточка герані для розсади коштує коло 20 гривень). Ну і це має бути цікавіше - вперше в житті побачити, як із чогось такого сухого і маленького може вийти щось живе :).

Побродивши Інтернет-хащами, я вибрала собі квіти - чорнобривці. Російською вони називаються "бархатцы". Чорнобривці бувають різних кольорів в околі жовтого і різних видів - високі, низькі, кущисті....які завгодно. Жовтенькі квіти будуть пасувати на моєму балконі :) ! А ще чорнобривці посухостійкі (!), люблять багато сонця і виживають практично в будь-яких складних умовах - тобто умови експерименту їм не зашкодять :).

Першим ділом треба було купити контейнери для квітів на балкон. Найпростіший вибір - пластикові ящики.



Найгірше у них те, що я не знайшла піддонів - тобто такий підставок під них, у які мала б стікати зайва вода через дірочки в дні... Насправді мені взагалі сказали, що немає контейнерів з дірочками, але то є просто бріхня :) - в інтернеті писало, що дірочки або можуть бути відразу, або треба зробити їх самим, зрізавши вершечки пластикових конусів, які є на дні. Дійсно- на дні моїх контейнерів були конуси :). Я так зрозуміла, що вода через ті отовори за задумом мала скрапувати на землю, коли контейнери вивішені ззовні балкону. Я ж планувала поставити їх на підвіконня.....тому за відсутністю підставок не стала робити отвори. Отвори у горщиках для квітів потрібні для того, щоб надлишок води міг стікати і не підгнивали корені рослин. Іншим вирішенням цієї проблеми є хороший дренаж. Саме цим шляхом я і пішла - купила декілька мішечків керамзиту для дренажу. Читала, що висота дренажного шару має бути 1-2 см. Проблема вирішилась :).

Наступний крок - вибір землі. З цим взагалі просто, в нас тепер все є і все пакується в пакетики - від пельменів до землі :). Купила універсальну земляну суміш для квітучих рослин - її склад був саме таким, який рекомендований для моїх чорнобривців - торф, дерн, пісок.

Нарешті - НАСІННЯ! :) Накупила я його...ойойой...:) Як виявилось, десь втричі більше, іж мені потрібно для моїх 2-х контейнерів. Ну але нічого. По-перше, коштує воно не багато -менше 2 гривень за пакетик, а по-друге, може довгенько зберігатись.

Вибрала я 2 види чорнобривців - "Петіт", "Петіт жовтий" і "Оранж флейм". Обидва "Петіти дуже схожі - жовтенькі, відрізняються лише трішки серединкою, щось отаке:




а "Флейм" має бути всередині жовтий, а ззовні мати рядок таких теракотових пелюсточків :), щось близько такого:




Усі сорти, що я вибрала, відносяться до низькорослих, є однорічними і цвітуть десь в один
період - від червня і до заморозків.

Ось які у них виявились системні вимоги (з НЕТу) :):

  • вважаються засухостійкими, але на початку росту вимагають поливів, бо інакше квіти будуть маленькими

  • не люблять надлишкової вологості, можуть від того "захворіти"

  • не можна їх садити надто густо

Згідно скачаних рекомендацій, я посадила свої квіти, роблячи все за порядком:

  1. насипала у ящики дренажу десь 2-2.5 см

  2. 2/3 землі насипала зверху на дренаж і втрамбувала

  3. решту землі насипала і залишила пухкою

  4. полила і відставила на деякий час, щоб земля "подихала"

  5. тоді зробила борозди на відстані десь 1.5-2 см одна від одної і туди садила по одній насінині на відстані 1-1.5 см одна від одної

  6. зверху трішки знов приструсила землею десь шаром в 0.5 см і полила

  7. поставила в тепле місце (наразі в кімнаті, бо надворі похолодало, але в сонячний день буду виносити на балкон)

От і все :) залишилось чекати... Ще купила рідкого добрива для квітучих і розчинила його у воді згідно напису на упаковці - цим я буду підливати квіти десь раз в тиждень.

* * * * * *

А тепер - хроніка моїх квітів :). Вони вже стоять на балконі весь час і дуже дуже швидко тягнуться до сонця - перші "вісники" з'явились вже на 3-й день:



буквально ввечір того ж дня ми побачили отаке чудо:




а потім були три дні великодніх свят і......




пройшло ще пару днів, протягом яких я спостерігала, як паростки міцніють і стають темнішими :) - як сказав мій чоловік, "mature або матьорі" :)




Минуло ще 6 днів :):





А тут починають вилазити "дорослі" листочки:


З'являються і перші фронтмени :) чи фронт-чорнобривчики :):


Майже на очах рослинки почали випускати все нові зубчасті листочки і вже ПАХНУТИ по-чорнобривськи! :)


Зацініть "грядку":

А ось і перші провісники майбутніх квіточок - це вже можна святкувати першу перемогу?:)
Можна принаймні замаркувати час: прошло близько 1,5 місяця з часу посіву.


Несміливо....



На моєму балконі з'явилось маленьке жовте сонечко :)


Ураа! А це виліз братик!!! :)

Завершальні фотки із "хроніки моїх квітів" - знову цитуючи мого чоловіка- "РАЙСЬКІ КУЩІ" :)))



На цьому етапі варто сказати таке: "треба пробувати - і все вийде!!!" :)

пʼятниця, 21 серпня 2009 р.

ВЕСІЛЬНИЙ ЩОДЕННИК......затягнувся :)

"Це вже зовсім не смішно"...написала я і сиджу, посміхаюсь. Скоро буде 3 місяці нашої сімейки! А я все не можу завершити свої записи у весільною щоденнику. Наша мама сказала б (цитуючи невідомого мені персонажа): "это дело надо прекращать" :).

Але коли я вирішила закрити цю невеличку рубрику (яка одночасно є найдовшою і ..єдиною.. рубрикою мого блогу), то стало так жаль... Ну знаєте про валізу без ручки, хоча аналогія може не зовсім і влучна :). Але цілий рік приготувань, купа проблем з такою ж купою їх вирішень :)...ех. Зрештою я вирішила використати ідею моєї сестрички, яка веде просто СУПЕРСЬКИЙ блог (всім раджу відвідати! http://yellowglasses.com.ua/), а саме - зробити фотозвіт і розбавити короткими коментами :). Чудове прощання із "роком нареченої", чи не так? ;)

.... оці багатокрапки і все, що нижче - дописується знову ж таки набагато пізніше .... отак воно й лежало в "чернетках". Зате!! Зате мені прийшла гарна ідея - задуманий фотозвіт зробити не звичайним - гламурненьким і таким перфектним....а просто перфектним :) Зараз поясню: насправді усі гламурні фотки, зроблені професіоналом, я вже виклала на Пікасу [тут: http://picasaweb.google.com/olesya.m/OcGMXD#]....Але ж скільки ще фоток, зібраних по "мильничках" сусідів-родичів-друзів. При чому ці фотки мають свою особливу роль - не вражаючи якістю, вони передають емоції :) І я це зараз доведу нижче, викладаючи "кадри поза кадром":)

ось звідки береться весільна "брама" :) :


обмита дощиком зелень потрапляє до рук невловимих "брамопостачальників"! :):


не кажіть....то є тяжка справа - організовувати у родині весілє :):


вранішня дівчача суєта :):

навести красу - це справа свята!:

споконвічна проблема для жінки - ЩО МЕНІ ОДЯГНУТИ!? :):


....і де він цьому навчився? Та ще й так спритно! :):


біла "волга" - сама як наречена - стільки коло неї крутиться "стилістів"!:



а оцей "за-кадр" розглядаємо уважніше - бачите які номери?? Це ж джек-пот! Мій джек-пот у чорній автівці :):

і звідки у дівчат така пристрсть постійно збиватись групками?:):



мої друженьки-черешеньки :):

ті, що в силу своєї роботи завжди "за кадром", потрапили у кадр! :):

ілюстрація під назвою "голова у хмарах" :):


камера - своєрідний "акумулятор посмішок" :):


а це - супермістичний кадр (подивіться, "якими" очима нас проводжають гості !! :)), на ньому видно, що насправді церемонія вінчання включає дуже багато учасників :):


підготовка до традиційної спільної знимки, де завжди присутні всі, але будь-кого важко знайти :):


поки наречені слухали благословення батьків, дружби бавились у "паровозика" :):


перший раз нагодувати чоловіка - це відповідальна місія :):


такими нас бачили наші гості - щасливими і в оточенні квітів :):


кожна дівчинка мріє побувати нареченою :):


усі бавляться :):

перший танець під акомпонемент саксофону :):

було стііііільки гостей...що усіх навіть так зразу не пригадаєш ;):


три кумасі:


"запалюєм" з кумом :):


"сєкір-башка" нашому весільному короваю :):

....на наступний день:
давно у хаті не було стільки гостей - на диванах, на підлозі і за столом :) і всім приємно зібратись, та ще й за такої нагоди!:

і нам теж весело, особливо ділитисяь всякими смішинками учорашнього дня :) :

приємно змучені гості :):



Отакий вийшов фотозвіт....фуф :) Думала, що ніколи не завершу цю рубрику на блозі :))) Бо у житті вже три і трошки місяці, як почалась нова незвідана і дуже приємна рубрика - спільне життя зі своєю половинкою. Щоденні виклики, задачі, приємності і смішинки....все це ми тепер колекціонуємо РАЗОМ :)

неділя, 12 липня 2009 р.

Весільний щоденник: "БРАМА"

Якось проходила через ринок і цікавість завела мене на ряди, де торгують всякою весільною всячиною: весільними і випускними сукнями, бантиками, стрічечками..... Йдеш тими рядами, ніби потрапивши у будиночок Барбі, прикращений купою квіточок і фатіну. Увійшовши у такий біло-рожевий ряд, мені чомусь перехотілось іти далі. Все, що здалеку так приваблювало око, зблизька виявлялось якимось гротескно штучним і ляльковим. Крім усього, там продавались різні атрибути на браму: прикраси і плакати з словами «А за нашу молоду....». При цьому я собі знов згадала весілля подруги, як ми сиділи і своїми руками їй майстрували номери на машини і оформляли плакат. А вийшов він дуже симпатичним :). На жаль – настільки симпатичним, що його після весільного торгу....викрали...

"Молодому на замітку:
наречена в нас, як квітка!
Як “капусти” вистачає -
хай до нас він підїжджає.
За чарівну молоду
просим ящик коньяку,
Бочка пива й дві вина
пасуватимуть сповна -
і майбутню хай дружину
садить у нову машину."

Залишились фотографії, приємні спогади, як ми дружно над ним працювали у день перед весіллям :).

Моя "брама" буде особлива також :) - ніяких банальних і незграбно вирізаних у Фотошопі козаків з бочкою і т.д. Нехай це не наййважливіша у житті річ, але мені хочеться, щоб кожна деталь ВАЖЛИВОГО ДНЯ була власне моєю, такою, куди я доклала свою руку і фантазію.








П.С.Тим паче, що все це не вимірюється великим грошима - плакат А2 обійшовся у ...18 гривень (у поліграфічному центрі "Фенікс", що на вулиці Горбачевського у Львові - на правах реклами :)), при чому це друк не на папері, а на так званому банері - типу грубої клейонки.

Щодо самого весільного торгу....тепер вже важко робити усе "як слід", це в розумінні справжніх традицій. Нині часто усе зводиться до банальності: погорлати під під"їздом, випити 100 грам і розійтись за пару купюр "$".
На мою ж думку, найважливішим моментом має завжди бути перфоменс :) - гарна забава, веселий настрій, бажано, щоб якісь цікавинки... Чогось аж надто оригінального навряд чи вигадаєш - як відомо, усе нове - це призабуте старе -але постаратись можна :)

Наречений ніяк не визнавав думки, що він має грати роль "купця" та ще й якось оцінювати своє "придбання" :) ... тому вирішили весільні торги провести у жартівливому ключі. Першою ідеєю було надрукувати власні особливі гроші під назвою "макси" (величаючи за іменем молодого - Максима). :) Дуже сподіваюсь, що це не протизаконно! :)




Далі ряд таких дрібних задумок як, наприклад, запас "різнокаліберних" пляшок з горілкою -0.25, 0.5, 0.7, які з'являлись на столі кожна в свою чергу :)

Безумовно, "перлиною" весільного торгу стала підставна молода - не просто БОМБЕЗНА, а просто супер-БОМБА-Олександра!!! Під час її одягання основний акцент був зроблений на бюсті :) (за задумом самої Олександри). Все під колір - червоногарячі коралі дуже пасували до помади, ну і, як кожній дівчині, до лиця була білосніжна фата :))))







Конкурси на "браму":

1) Завдання для дружбів - із зав"язаними очима написати імена наречених

2) Завдання для дружбів - випити за здоров'я молодих, але не з келішка, а вееликого кухля!

3) Завдання для молодого - відгадати загадки, написані на пелюстках квітки.


Але найголовніше у всій цій справі - щоб у всіх був гарний настрій і бажання побавитись :)))

>:-E Ну і не відступати від сценарію!!! (ЖАРТ :))

Сигналять здалеку гудки,
аж чути на усі кутки.
Виглядують з вікон сусіди,
Бо молодий до брами їде!
А з ним завзятих дружбів пара,
В багажнику дзеленька тара,
Валюта й гривні у кишені,
Надії у серцях приємні.
Заходьте: вип’ємо й закусим,
та попередити вас мусим,
що за чарівну молоду
ми браму виставим «круту».
Попросимо, щоб шелестіло,
Лилося і злегка дзвеніло.
Для старту – грошей дипломат
І коньячок щоб «Арарат»!
Сто грам налити, погукати
І серенаду поспівати!