30 липня 2015
Дивлюсь на свій великий кругленький гарбузик і уявляю, як там тріпочуть дві рибки....рибки ереважно спокійні і чемні :).
Мої рибоньки, мабуть, великі сплюшки - коли я хочу їх розбудити і
викликати "на розмову", то це не вдаєтьс ані цукерками, ані лежаннями на
боках, ані морозивом... Спіть, мої солодкі :),
ще буде у нас багато хвилин, годин, днів, років. щоб я могла
намилуватися вами. Чемні татові дітки.... чемні татові доці? Здається
таку підозру нині висловив лікар? :) А мені постійно здавалося, що там два зозульчики...хоча ще хтозна :).
Наразі
мені вистачає того, що у вас все добре, рученята-ноженята на екрані
такі малесенькі і крихкі...напівпрозорими видаються, але вони вже
сильніші. Часом вже чую добрі такі туцьки - ніби хтось гладить
зсередини, або пальчиком натискає :). 19 тижнів!
Нині на УЗД одна зозулька лежала попою донизу, а інша навпаки. Долоньки-п'яточки - все перемішалося :)....
А одненьке ще й личко заховало від огляду. Вже й пішли ми поїли, і в
коридорі на лавці полежали на усіх боках - дзузьки! Другеньке цілий
кувирок зробило, а те потаємне далі собі в куточок забилося :). Ростіть собі тихесенько, мої найочікуваніші два дива.
четвер, 30 липня 2015 р.
Лист 4. Такі вже різні зозульки
неділя, 5 липня 2015 р.
Лист 3. Туць!
5 липня 2015
Ці два дні ви, мабуть, не могли зрозуміти, що відбувається - спершу гуркотить і трясе, а тоді раптом океан чистого повітря і кілограм малинки :). А це ми їздили на дачу..... Мабуть, наш новий стан сприяє нічогонеробленню і ніженню серед травички, бо давненько ми не виявляли бажання отак провести вихідні. А тут я просто ловила кайф від кожної миті. Все кругом пахло свіжістю і силою, серед зелених трав можна було повалятися досхочу, прямо із кущів (переважно чужих, правда....при стежці :)) наїстися ягід, еххх. Ал допси геть не про це! Він про туць!
Вертаючись назад, наш дідусь обережно об'їжджав ямки - що вельми непросто, коли їх більше, ніж рівної дороги - але однієї не помітив. І добряче ми гримнулись... Трошки переляку було, хоча я встигла згрупуватись і підняти попу із сидіння - сподіваюсь, вам, зозулятка, не сильно дошкулило. Тим не менш далі мені вже хотілось одног -поскоріше доїхати. А тут, вже у Львові, на світлофорі у заторі я почула Туць! Сумнівів вже не було :). Це було щастя :). Мабуть, малята вирішили нарешті подати голос і трошки посварити нечемних дорослих :). Це у нас серединка 16-го тижня!
Немає таких слів, які б описали це чудо...у такі моменти я так радію, що я жінка і можу це відчути :) ну і трошечки шкодую мужчин, а особливо вашого татка. Потім, відразу зайшовши до квартири, ми хвилин 10 лежали на килимі, намагаючись "почути" ще туцьки. Але всі було тихо - малята спали :).
пʼятниця, 3 липня 2015 р.
Лист 2. То були метелики??
3 липня 2015
Вже кілька днів маю приємний сумнів - наче хтось в животику намагається дати пр себе знати :). Десь з кінця 15-го тижня так несміливо, так зозульчасто щось відбувалося. І хоча в ту мить коли мені видається, що я щось відчула, я завмираю, як у рекламі "най весь світ зачекає"....поки що чітко вловити нічого не вдається. Ті метелики (чи зозульки) настільки ще маленькі, а їх лапки такі тоненькі, що нема сил навіть полоскотати маму так, аби послати звісточку.
Але я все одно знаю - це ви, мої солодкі :).
неділя, 21 червня 2015 р.
Лист 1. "Відгукніться!"
21 червня 2015
Пташенята мої, я так рідко з Вами балакаю... наче боюся звикнути до того, що Ви коло мене. Боюся намріяти собі щось...хоча часом бачу картинку: двоє світловолосих малюків із пухкенькими рожевими п'яточками, багато сонця, і серце, напоєне спокоєм. :) Так гарно. Пора вже мені такі виплітати цей радісний узор у своїх мріях, адже ж пишуть, що на маминих мріях виношуються дітки. Пора, пора. Хоч і терпну від страху.... егоїстично так. Адже це не допомже ні мені, ні вам?
Спочатку я чекала 8-го тижня, тоді 12-го, тепер ось серединка 14-го... Чекала результатів УЗД, тоді ще одного... Може, вже варто не чекати, а жити моментом? Невже за ці роки я так і не навчилася так жити? Мені здавалося, що тільки так і можу..., а виявляється, я такий дилетант :).
Давайте хоч отак поговорю з вами. Давайте, розкажу, що мене так цікавить чи хвилює. Ну окрім того, чи все там гаразд із моїми птасями, які так мирно похитувались у "гніздечку" на чорно-білому екрані і які так гарно притулилися одне до одного на фото :).
Дуже мені цікаво, хто ви - зозульчики, чи дві зозульки. Хотілося б сказати, що байдуже...але ні. Якось неоднаково :). Насамперед, хочеться знати, як до вас звертатися....бо хоч зайченята, пташенята чи зозулята пасує, але все ж. А ще хочеться більше "цеглинок" для вигадування.... Якщо два дівчаточка, то можна собі уявляти, як я буду причісувати їх кучерики (чомусь думаю, що кучерики мусять бути, як не крути)..., як буду одягати їх у коротенькі яскраві спіднички - саме такі, щоб всі навколо замиловано казали "але то красуньки!" :). А якщо там два хлопченятка, то уявляється, як вони бррррр-кають - ну так дитячо, як це вміють маленькі хлоп'ята, з бульками слинки :D. А ще мої козаки вмітимуть їздити на велосипедиках...і звісно, грати в усі види спорту, де треба тримати ракетки :).
А ще я так чекаю, коли ви до мене постукаєте. Знаю, щ це катастрофічно рано...але ж в мене і так стільки див вже сталось. Чому б не ще одненьке? Іноді так уявляю ті перші тук-туки, що аж починаю сумніватись - то дійсно було, чи я напридумувала!? Так цікаво, чи чутиму я вас кожного окремо, чи зможу зрозуміти, що це одна пташка стукає, а он тоді інша? Пишуть мами на форумах, що чують... Може, і я зможу? Тоді щодня матиму дві вісточки: "мамо, у мене все гаразд".
Дуже-дуже чекаю, щоб ви нарешті відгукнулися.
середа, 10 червня 2015 р.
Моє подвійне щастя
Маючи непросту історію планувань, я якось маю страх перед фіксацією отих особливих думок, коли наступає "той" період. Я і сама собі боюся признаватия у власних відчуттях... а ще більш моторошно їх випускати назовні. Боязнь того, що написане зараз доведеться витирати потім, що я перестану заходити у блог через небажання бачити ці дописи чи фото... На жаль, такий ПТС - посттравматичний синдром - я собі вже давно діагностувала.
...ПРОТЕ...
Сьогодні сталося щось таке, що сколихнло мене повністю...мене, яка вже вроді собі виробила мозоля на всі випадки життя і на всі категорії новин. Досі пам'ятаю першу свою думку після слів лікаря....подумалось, щодивні у нього жарти. Я це й озвучила :). Проте він якрах не жартував: зосереджено водячи датчиком, він твердо повторив - маєте двох діток.
- Як це так?
- Так може бути?
- Макс, ти чув?
....
мовчання....
Потім думка, що то зовсім не пасує отак мовчати на огляді :), нічого не питатись і взагалі "прикидатись мертвою" :). Але, знаєте, я і після 12 годин перебуваю у стані легкого оніміння. Ця фаза чергується якимось нестримним безпричинним сміхом і незмогою приховати посмішку.
У нас буде двоє діток :)....Ні не так..у нас отак в одну мить з'явилось аж двійко зозульчиків :). Вони мають носики і кругленькі, ніби вже "наїджені" животики, голівоньки і дрібні кулачки із крапочками-пальчиками! На одній знимці вдалось вловити дві голівки одночасно :).
Сумбурний допис...сумбурний стан. Важко описати мої думки і намагання абстрагуватись (хоча від чого!? ....сама не знаю, як так вийшло, що доводилось абстрагуватись від найчарівнішого стану у житті...ну або знаю). А ще були дивакуваті намагання уявити, що "там" живе хлоп'я - це чомусь викликало у мене міні-паніку. Натомість коли ми вийшли за двері кабінету, я з легкістю дозволила собі мріяти про двох хлопчисьок :) або ж двох красунечок :) - без страху, без паніки, а лише із глибоким почуттям вдячності за такий подвійний шанс на щастя :).
Д.С. Створюю нову, "вагітну" мітку - майже свято :). Але публікувати таки не буду....надто все це поки що тільки наше :).
понеділок, 5 січня 2015 р.
Новий рік учотирьох
Не надто люблю святкування нового року. Чому? Так відразу й не скажеш - не люблю запитань "а що ти плануєш?" і не люблю цього такого зобов'язання за замовчуванням в принципі щось планувати. Хоча поклавши руку на серце, то було чимало гарних зустрічань-проводжань років :). І, як правило, найвдалішими виходять всілякі експромти... Тому "планування в топку!" :D. А проте експромтне планування - це окремий, особливий тип... Це планування в останні хвилини, коли є до того натхнення і хвилька часу поміж слідкуванням за стравою у духовці та останніми перемовинами "може ще ... купи" по мобільному :).
Цього року ми знову до останнього тягнули із планами...Фактично за день-два зовсім неочікувано знайшли собі чудову компанію, щоб розміняти 2014 на 2015 :). Процедура розміну обіцяла бути сімейною і домашньою, вчотирьох із ще однією молодою сімейкою. І от 31 числа нарешті прийшла муза щось придумати окрім салатів до столу.....
"Планом Б" завжди могли стати настольні ігри, кілька з яких лежать у шухляді, проте я вирішила поекспериментувати, позичивши деякі з підглянутих ідей та зліпивши їх докупки. Отже, розповім про ідею "культурної програми" для малесенької компанії :).
За задумкою, ми мали б трішки поподорожувати різними країнами, спробувавши відчути, як же зустрічають новий рік у різних кінцях світу. Зрештою, як побачимо, багато традицій святкування цього свята у чомусь є подібними за духом - позбавлятися старого і неприємного, відкривати двері новому і очікуваному, бажати одне одному щастя та удачі і трішечки "ворожити" на добрий новий рік :). Ведучий вечора мав би розповісти по кілька речень, які б пояснили ту чи іншу дію. Отже, поїхали!
У ту саму мить, коли куранти б'ють початок нового дня і року, у різних країнах прийнято робити ті чи інші символічні речі... Скажімо колись ми впродовж 12-ти ударів намагалися записати сокровенне бажання на краптику паперу, спалити його, а тоді попіл випити разом із шампанським :). Цікаво, хто придумав таку складну церемонію... А от у Японії прийнято просто встигнути посміхнутися...або ще краще розсміятися у першу секунду нового року. Вважається, що таким чином можна прикликати щастя... Як на мене, зовсім непоганий спосіб :). В Угорщині у ту "доленосну" мить, коли перетинаємо календарну межу, треба посвистіти. Проте при цьому треба використовувати різні свищики-ріжки-сопілочки. На відміну від поширеного забобону про те, що свистіти вдома не варто, бо не буде грошей.... угорці вважають, що веселим свистом можна відігнати від житла злих духів та закликати радість і благополуччя. В Шотландії в час бою курантів глава родини має мовчки прочинити двері, впусивши почесного гостя - новий рік, а от у сусідній Англії прийнято зустрічати його романтично - поцілунком під гілочкою омели.
Для того, щоб доєднатись до приємного англійською звичаю, треба заздалегідь підвісити десь на люстру чи карниз імпровізовану омелу :). Гарантовано: ніхто із гостей не відмовиться від цьомчика! Моя омела вийшла трохи дитсадківською, але свою функцію виконала на "5" :D.
Ми також запалюємо багато свічечок на нашому столі.
У великій шкарпетці кожен шукає маленький пакуночок-побажання. Я туди заховала різні магнітики: підківку з побажанням удачі у всіх справах; "мішечок доброго настрою зі Львова" із промовистою назвою; фігурку україночки як символ перемоги України у наступному році та особистих перемог на усіх фронтах; керамічні львівські будиночки з бажанням домашнього затишку та добра.
пʼятниця, 2 січня 2015 р.
100 днів щастя
Близько півроку я зробила щось дуже для себе нетипове - в дусі моєї бжілки скоріше :) ....
щойно в мене вийшло чисто, як в недавно підглянутому "мамському" жарті:
коли діти прибирають, то:
1% часу вони прибирають
39% часу вони ниють, що прибирати не хочуть!
60% часу вони бавляться іграшкою, яку знайшли, поки прибирали :D
...пішла прибирати брати лінк блогу сестрички і поринула в читання :D....
- так от вийшло зовсім не по-Олесиному, бо підписалася я на довгу і систематичну штуку - забавку (я б сказала автотренінг навіть :)) під назвою "100 днів щастя". Цікаво, що заразила мене власне не сестричка-вічна-учасниця-всяких-штук, а інша - певно тому я і повелася (здивувалася, мабуть) ;). Завдання було тривіально просте і глобально складне. Але кожному неофіту воно видається зовсім незначним - щодня запостити у соцмережі хоча б 1 фото із прожитого дня, яке зробило Вас хоч трішечки щасливішим чи змусило посміхнутися. Звичайно, як усяка довготривала штука, ця забавка виявилась часАми зовсім непростою... але в результаті ще й мотивуючою і по-справжньому дзенською :).
Так як, з умовами гри, "постити" свої щасливі дні треба було в соцмережі - у ФБ в моєму випадку - то там вони і поселилися. А ще у моєму комп'ютері завелась одноіменна папочка, яку виявилось дуже радісно переглядати час від часу :). І от...не маючи до чого вчепитися під час чекання в аеропорту, я вирішила усі ці мої веселі, а часом трошки навіть сумні, але посмішки перенести сюди. Педантично поскладаю їх в одне місце :). До слова, описи днів англійською - так, як воно публікувалось впродовж гри - аби у моїх англомовних друзів на стіні 100 днів не з'являлося щось зовсім їм незрозуміле :D.
Отже, моя вибірка із буднів щастя року 2014, які часом важко буває зрозуміти і посміхнути. Вчитися ще і вчитися...ех :).
(UPD: виявилось, що виловити всі дописи з Фейсбука і розмістити тут - челендж ще той!! Зайняло інших 100 днів :)...майже)
(UPD2: я тепер розумію, нащо нам на роботі дали додатковий вихідний після нового року - щоб Олеся завершила нарешті цей пост :))
14 квітня
Happy Day#1. I'm happy to be home ...
Another "home" stuff.....Today I enjoyed the talk in the public
transport - really in a Lviv-way :)))). Щось таке: "...прошу пані, я
зупинюся за всіма тими бляшанками (О. - інші маршрутки на зупинці :))"
15 квітня
16 квітня
Happy Day#3: rather satisfied: simple joy of researcher - to read about smth like... "How a spin-glass model can help political parties select their policies" while drinking hot and truly lady's coffee - "tiramisu flavour" I guess...
17 квітня
Happy Day#4: I'm delighted!! My first seminar on physics :). Me and "my-own-hand-written" Hamiltonian! :D
Happy Day#5: Today is a family day. My sweet niece - the best medicine ever to treat bad mood ... And since Easter Holidays are starting tomorrow and we are gathering in a "family paradise" without Internet connection , here is additional today snapshot which is called "Shopping with Dad!!" — з Ігор Мриглод.
22 квітня
22 квітня
— з Настя Мриглод та Севастіян Вонс.
23 квітня
Happy Day#10: Date with husband + italian ice-cream + LVIV to mix with perfect weather - this is the excellent recipe to get "happy Olesya" :)
24 квітня
25 квітня
Happy Day#12: Musical happiness: today I visited special event called "Вуличні Співи" at first time!! I am excited! What is "Вуличні Співи"? Simply magic ...Starting from Easter, every Friday two evening hours (8pm-10pm) are devoted to the singing songs on the Rynok Square ... People go there to "recharge" themselves by the energy of traditional and modern beautiful Ukrainian songs standing shoulder to shoulder :)
26 квітня
Happy Day#13 was started with delicious Spring salad (thank you, Nadya) and was ended with ice-cream together with my godson and my dearest friend :)
27 квітня
Happy Day#14 It is so easy to feel like a princess when you are surrounded by happy children . Today I enjoyed the ballet "Snow White" with Taras' family - his "bouquet of daughters", the little son-Lion and their sweet mommy Lesya :)
28 квітня
Happy Day#15 - woman's pleasure....new handbag and rhubarb pie baking - one of my personal symbols of late Spring!
29 квітня
Happy Day#16: It is great to have an opportunity to work at home alone . Another small present from Spring - all tones of violet and white lilac near my house ....I am thinking ..... about my new favorite flower [except daisy of course!!!!] :)
30 квітня
Happy Day#17 - "LILAC HAPPINESS" The biggest pleasure is to share your good emotions, you lilac, you happiness . I'm sharing this with all of you! Look how many "lucky" flowers we've found - with 3, 5 and even 7 petals!!
Легендарні "Кому Вниз": [...Вийди, змучена людьми
І одурена думками,
Снами, мріями, казками,–
В лісі будем тільки ми.
В лісі дзвонять солов’ї,
Виливають щастя в звуки,
Виливають в звуки муки
Світові......]
5 травня
Happy Days#20-21 - BEAUTIFUL KARPATY!!!
5 травня
Happy Days#22. Our purely theoretical laboratory became experimental!! We've tested the first special device today . What I can say...good Monday makes good week. Have a nice week!
6 травня
Happy Day #23 - very promising sequence: a lot of flowers (different colors, different occasions, different kinds ) --> a "proper coffee" from Istanbul --> meeting with good old friend --> ?? (going out )
7 травня
Happy Day #24 !!!!! I've got a new GODSON! Our family becomes bigger Such a great day!
Невимовно тішуся, що матиму за кумів таких чудових людей, яких люблю і без "офіційних титулів"
8 травня
Happy Day #25 Today I was continuously happy because of very different things. I wanted to smile all the time :). Maybe that is due to my very soon leaving... Every stone here in Lviv was so special for me today.
Or maybe that's because one little boy will be my godson soon and at the same time my eldest goddaughter will already take a First Holy Communion.
Or maybe even in spite of changes in our plans, it is so good to stay at the office till the late evening. It is unusual to be in the empty and very quiet Institute drinking strong coffee "in Oksana's way", laughing and making strange self-photos :).
And the last but not the least - for sure I am happy because after first 25 happy days of our project I can clearly see the particularity of each day and each moment. Is that something which is called zen?
10 травня
Happy Day #26. Cleaning is my favorite home work . Usually I like to stay at home alone, to listen music and to make all things in "right order" . Today in parallel I was watching the "classical" Ukrainian movie - "Пропала грамота"....
In the evening I had a pleasure to have a picknick near our City council - with nicest people, hot tea, sweets and songs singing :).And we are ending this happy day with new sort of beer and pumpkin seeds
10 травня
Happy Day #27. Another evening, another nice family . It's impossible to be unhappy being surrounded by kids :)
11 травня
Happy Day #28. Best wishes, flowers and hugs to our dearest moms on Ukrainian Mother's day !
Additional reason to be happy is meeting with old friends - even after 10 years we are the same joyful and cool girls, my ladies :))))
And finally... a wise sentence which I found on candy wrapper: "Probably, it is true that grief is the best school of life...but then happiness is the university!" :D
12 травня
Happy Day #29. A bit of melancholy.... I have to leave home in such a great time. Lviv is beautiful! This is my favorite period of year....the colors are so deep and fresh. I have an impression that even air smells like green - green grass, green leaves..... green garlic in the salad!! It's almost summer, my friends! :)
Happy Day #30. What a pleasure to prepare surprise for somebody important ..... BTW, I'm completely ready to go! :D
14 травня
Happy Day #31. Our adventures started in Budapest ..... and finally they brought us to Vienna
16 травня
Happy Day #32. First day in Austria: our exceptionally interesting flat which is called "Gemütliches Künstler-Appartement" - "The Cosy Artist's Apartment" (and I sleep on the second level!); the green "eyes of buildings", washed up with rain :); delicious (my favorite) weißwurst :)
17 травня
Happy Day #33. Rainy and puzzled day ...A little bit of work. A little bit of sadness. A little bit of good Austrian wine (now I know at least two known titles!) ....and nice long talk with great person who is my boss :). What a good occasion simply to talk....Oh! almost forgot! I have my new favorite waffles .....
Слухаю "А сталось так" від "Королівських зайців".... Гарного вечора!
18 травня
Happy Day #34. Couple of the strongest impressions from Vienna today. (1) Anti-fascist protests and art-events. Sometimes it is hard to beleive that this is Austria (2) I hired city bike at first time!! I was cycling.....couple of hours around city center!! This is big deal for me since I was not even sure that I can cycle at all! :))) (3) I've got "standing" tickets to Vienna Opera.... It was so hard to stand after cycling :D
18 травня
Happy Day #35. Today I've seen the first "mature" ballet in my life (yeah...a shame) in "Vienna Volksoper" - "Carmina Burana" [In fact, there were three pieces: "Carmina Burana", "Bolero" and "Nachmittag eines Fauns"]. ....Just amazing!
I decided to change format of "Happy Days" a bit since I'm not able to put a proper comment (Video piece is stolen from youtube).
20 травня
Happy Day #36. It is a very special ability -- to appreciate simple everyday things... Sometimes we need to have a lot of rainy days to be happy simply because of good weather . Today we had our lunch outside the office...we were sitting on a stump near Vienna university and were eating our sandwiches :)
21 травня
Happy Day #37. The yesterday working day was very fruitful. We were working hardly on three different papers! ....Finally, after we wrote "distribution of private massages" instead of "distribution of private messages", we decided to go home :D
21 травня
Happy Day #38. Another great sunny day, another working day...Controversially nice prose :D
22 травня
Happy Day #39. We've moved into the new room... It is too sunny and therefore hot, BUT here we have such a nice sofa!:D
23 травня
Happy Day #40. Today is a very special day - not because it is 40th , but because today is the 5th anniversary of our wedding! This is called "wooden wedding".
Probably, we experienced more things than some other couples did during decades... Sometimes this experience serves as a cement, which makes our family stronger, sometimes it is like a test of life. But we have each other . I wish us to feel, to understand and to SEE each other every moment.:)
24 травня
Happy Day #41. "You have a lot of free time to walk without any particular purpose and suddenly to buy new shoes ...You already know what does "bezirk" mean and you even remember that your's is "Ottakring" ... You feel yourself like a really local Austrian girl...until you get lost ." :)
Observation: this is so 'intimate' moment - to sit alone and eat good chocolate while listening the rain
BTW, I've got new photo camera! :)
25 травня
Happy Day #42. Today at least two very important things were done: I've made my contribution into the history by voting for my candidate on the president elections and I've started my ice-cream season today with gorgeous triple (mango+lemon+banana) :D!
26 травня
Happy Day #43. Sometimes I have this mysterious readiness to work ...Just like a snail, which carries his home on his shoulders, I carry all my "precious" results in my netbook.... going to work and going home...and again, and every day.... I deserved for a small prize .
Finally, I have only one tiny question: why don't we have banana jogurts in Ukraine?
27 травня
Happy Day #44. Melancholic spatial loneliness could give a good chance to understand yourself better. It is not easy! You need to be complete to feel good in a company.... with yourself .
Vienna after the rain remind me my dear Lviv - the same smells, the same flowers..... Come on! ...."Borshch-street"??!?:D
29 травня
Happy Day #45. Today I became older.....NO......more experienced! :D The first day of my next year started with a literally sweet surprise - a huge jar of Nutella! This made my day.... day full of good words, of the best people . Another good news - finally I've got a chance to socialize a bit in our Vienna group. Proper coffee + proper blueberry muffin = proper lunch break . But the best thing is that we already have the tickets to go to the concert of "Океан Ельзи"!! I'm really excited! :)
Nastya Mryglod, I'm finishing my day with Brad Pitt , just as I promised!:D
29 травня
Happy Day #46. Sometimes your day is obviously not the best. Sometimes everything is going wrong.... That's life! The best I can do in such situation is just to take it easier and to make a break..... a coffee-break, of course . Skype-theraphy is also extremely effective (in a case if you have a couple of good friends in your list :))
30 травня
Happy Day #47. First strawberries this year... Rather beautiful than tasty yet, but the aroma...! :)
31 травня
Happy Day #48. Finally weekend and relax! And finally I did it! I went to listen opera under the open sky . And BTW, it that sky I've seen a ....little pony! This is not a joke, somebody lost his pony-shaped balloon .
Another important "to do" was done I've seen Vienna's Danube at first time.:)
2 червня
Happy Day #49. Sunday service with Mozart's music in the Augustinerkirche . Amazing!
And lovely Vienna...:)
2 червня
Happy Day #50. First I decided to take one of my work plots as a "happy photo" for today, since I'm very pleased to finish a piece of work....
But look! Today is exactly 50th of my 100HappyDays ! I will not finish my 50% only with that plot, no way!
So,..... lions - I'm smiling to all of them! And I know why! ...BTW, I keep seeing "Lviv" everywhere....probably it is time to pack my bag! :D
Happy Day #51. Another fruitful working day and a very "local" dinner - Austrian "knődel"-s and Austrian beer (in fact, the beer which was brewed around the corner from my place)..... Sounds like "one typical day of bachelor's life"
4 червня
Happy Day #52. Our guys from Vienna group. They are not so serious as it looks like! As usual, I'm getting used to everything here just before leaving :)
проекти двіжухи і терки і мутки
немов би у цьому є якийсь сенс
так ніби задум в цьому присутній
а в задумі було – радій і кохайся
но вася така сложна штука ця жизнь
шо нада ловити якіє-то шанси
та я все кажу: ну прийди подивися
ось небо над нами – роздертий плащ
ось поле – заштопана плащаниця
ось сад що наситить і ліс що сховає
а ось безтурботна і сонячна ти
і наша кімната як філія раю
це все ненадійне смішне і минуще
це все що у бога я викрасти зміг
та все це сенсовне
і справжнє
і суще"
The prose of the day was suddenly tranformed into a pure poetry.... even a song: Lviv was singing and dancing all the day.... Day of Music :).
A HUGE cup of coffee melange finalized this day properly ... :)
Nevertheless, in the evening I've got a dose of Lviv&Music again :). "Viviénne Mort" this time.... I have to admit that Daniela is a very special person . That was amazing - how she could talk with a huge crowd in a same way as with her good friend :).
Yesterday I spent my evening with Claude Monet, Edouard Manet, Camille Pissarro, Auguste Renoir and other great guys :)
BTW, I'm even more red now (moving along the light spectra :D)!!
Nice evening with tea-drinking and chatting with girls was properly finalized by the football score .... Thank you, Algeria! We celebrated this with ice-cream :)))
On one scale I'm glad to bake my favorite potato pancakes "deruny" .
On the other scale - huge news from Brussels! Ukraine has paid so big price for this signature....and this is not even the end . But finally we have a good plan. And it depends only on our efforts to follow it.
I hope we will be worthy of the memory of our heroes.
30 червняHappy Day #74. "Recovery day" . The best way to spend time is such, when you need another day to rest . Pancakes (not to eat - to meditate while baking :D) and a lot of chatting.... sometimes that's what I need. Small victory: finally I figured out, how to avoid the worst MatLab error ever ("Out of memory" :Е)!
2 липня
Happy Day #75. Busy-busy working day... No time to look around.... And suddenly - mallows near our house :). Immediately I am starting to remember... I see my childhood, our games near the grandmother's house and a lot of colorful mallows. We used to play with the little flower princesses made of the flowers :)
2 липня
Happy Day #76. After hard work it is such a pleasure - to click "Send" ....and finally send that damned....wait...that incredible manuscript :)!
My orchid has pleased me as well - after 3 or 4 years it finally took a week to have a 15-cm peduncle. I'm looking forward to see the flowers :).
At the end I'm doing something really exciting - I'm buying tickets to Amsterdam . My card doesn't work at the moment ...but who cares - such a promising process :D.
3 липня
Happy Day #77. I would like to thank myself for this "after-work" impromptu. I would like to applaud to all that cool people I met in "Dzyga" today - it was like a new unknown universe for me... A lot of talking about some crazy things like modern drama and expressionistic poetry of Ivan Nepokora....Not bad, BTW! I've got the author's signature "for O." in a book which is called "Songs for O" . :)
5 липня
Happy Day #78. Wow...Lviv is so different in the morning. No tourists, sunny streets, awakening of flowers...That was a ritual of "morning coffee" with two butterflies-girls, one little firefly-boy and their lovely mommy . I definitely have to borrow this tradition - great charging for entire day or maybe even week. :)
5 липня
Happy Day #79. Sometimes a small thing can change a lot...:)
7 липня
Happy Day #80. I'm stealing this happy-day report from my sister's page since our happiness was one for all :D
7 липня
But the most exciting moment today was the totally unexpected summer rain! In one moment everything around was covered by golden threads - sun was smiling through the drops ..... Complete delight !! Like in the childhood ! Suddenly I felt that I want to be outside :)
+ one preprint yesterday :)
Day 85 - preparation to the celebration of the 10th anniversary of our graduation from the Polytechnic University..... I've improved my "video-editing" skills while organizing our sweet memories
Day 86 - THE DAY - the day of dearest faces, of ... hugs-hugs-hugs..., toasts and even singing! I had a feeling that we left the university building just yesterday. Everybody is the same as 10 years ago - the jokes, the smiles, ....a short moment of amazement while seeing the photos of big children
Day 87 - relaaaax ...... half a day of doing nothing and then a walk in the city center with the husband..... Nice :)
Well... at least of the next 10 happy days will be definitely happy .....without Internet connection . Bye-bye!
first step into the water this year
special morning and charming evening swim-sessions
sunsets and pine-trees
huge sweet berries with ice-cream and delicious baked fish
dear faces around
the first "official" title given by my niece - "anty Uva-Uva"
warm summer rain
a lot of board games
readiiiiing
dreaming
plunging and wet hair afterwards
lying on the water in the middle of the lake - just me, water and blue sky...
This is just a perfect final for the project . And personally for me the main outcome is that our happiness is waiting for our us.... it is waiting for our wish to be happy.






























































































































































































































































