У горах Британії

Продовжуючи опис вихідних у Lake District, я підібралась до розповіді про недільну вилазку в гори. Порівнюючи із суботнім прогулянковим майже-променадом, неділя обіцяла бути більш туристичною. Хоча відразу зазначу, що висот захмарних ми не "брали" і ноги не постирали :).

Культурно підкотившись на автівці практично до одного із гірських тутешніх озер, ми розпочали свою пригоду. Готовність номер один: лиця намащено сонцезахисним кремом, за плечима запас сендвічів + навіть кока-кола (!!!), настрій азартний :).
Початок маршруту огинав озеро і потрошки вів нас догори. Симпатичний місток, хвірточки і вказівники - все це не переставало мене і далі дивувати :). Хіба можливо таке, що десь серед гір ймовірніше знайти потрібну стрілочку, ніж у на деяких наших вокзалах? :) :)

Варто було піднятися лише зовсім трішки, як перед очима простягнувся чудовий краєвид: відображення дерев у дзеркалі озера, блакитне небо над головою з легенькими павутинками хмарок... Але ще більше притягували погляд кам"янисті вершини. Так і хотілося відразу кинутись на їх штурм :).

Інтрига маршруту полягала у тому, що ми мали пройти хребтом через низку вершин, тому кінцевого "пункту" не бачили... тільки найближчий кавалок шляху. "А за пагорбом пагорб, а за пагорбом пагорб" :). І кожен наступний так гостинно підставляє свою спинку :).

Після подолання чергового горба нас очікував приємний бонус: виявляється, трохи вище, між схилами сховалося ще одне чудове гірське озерце. Це кругленьке маля викликало почуття такого медитативного спокою! :) Шкода, що ніяк не вдавалося його добре зазнимкувати: якраз над ним ніби зупинилась одна із хмар...
Наш шлях пролягав якраз навколо цього озерця. Вже пізніше ми побачили, що тоненькою стрічкою воно пов"язане із своїм більшим "братом", від якого ми розпочали свою мандрівку. Не даремно цей край зветься Озерним :).

Зробивши коротеньку перерву, як казав Ральф, "на колу" :), ми нарешті дійшли до найвищої вершини хребта! І навіть тут нас зустріли незмінні кам"яні мури - все вершина гори була ними підперезана ... от така дивовижа :).

От такий ще один гарний день видався. Нахапалася "нелегального" (це ж в березні!) сонця (а відтак і сонячної алергії :)), походила британськими стежками, у гарній компанії відкрила цьогорічний гірський сезон :). Озерний край не розчарував - красааааааа!