Вчора, як виявилося, було свято тата... Я щороку намагаюсь запам'ятати, коли ж воно і чомусь щоразу дивуюсь :). А це ж так важливо - пригадати і потішитися, що в нас є наші татки...сильні, надійні, всезнаючі і часом такі смішно-незграбні, особливо з доньками :). Вчора вперше отримав свого цьома і наш майбутній тато. Із безмежною надією, що відтепер цей день запишеться у наш сімейний щорічник, я наразі від імені наших зозульок дякую йому за те, який він є. Можна багато писати....але вистачить кількох мазочків, щоб змалювати ніжний і турботливий портрет :).
* Наш тато "відпрацьовує" додатковим екранчиком кожного разу, коли ми йдемо зустрічатись із малятами на УЗД обстеженні - мені не обов'язково мати змогу бачити безпосередньо....всі почуття відображаються на рідному обличчі - зворушення, подивування, розчулення. А ще я сміялася, що маю цілу 3Д-виставу, лежачи на кушетці, бо можу спостерігати, слухати, та ще й відчувати потиски руки в такт маленьким серденькам :).
* Наш тато нещодавно вперше спробував себе компотоварінні! Примовляючи про безумовну користь цілющого напою, від потім кілька днів ненав'язливо цікавився, чи п'ємо ми його компотик і як він нам смакував :).
* Наш тато тепер не виходить з дому без того, аби забезпечити нас цьомами на весь день - один мені і по одному кожній із пташок - прямо в пузика, якраз там, де приблизно вони лежать у гніздечку - справа цьом і зліва цьом!
* Наш тато вечорами кладе теплу долоню на животик і чекає солодких копнячків, при цьому сварячись на мене, коли я намагаюсь спровокувати дрібноту порухатись, натискаючи легенько пальцями :). А коли я прошу побалакати до пузика - він, мабуть, не знаходить слів, бо просто низьким басом гудить прямо в пупця :D. А ще наш тато любить притулитис до найбільш округлої тепер частини мого великого тіла носом і просити, щоб туцьнули його саме туди :).
* Наш тато нам зненацька любить принести жменю чищених горішків :) - корисно ж!
* Наш тато завжди розділяє з нами не тільки тривоги і жалі - особливо, коли мучить печія і не дає заснути - а й добросовісно бере участь у "лікувальних процедурах", поїдаючи гарбузове насіння :D.
* Наш тато вночі не спить так само, як ми - чує, як встаємо по надцять разів, як перевертаємось з боку на бік чи часом просто сідаємо і дивимось у темне вікно. Тоді схвильований голос питає "Дукі, у вас все добре?" :).
Список можна продовжувати....і я сподіваюсь, що ми матимемо багацько років всі разом, об насолоджуватись зворушливою чоловічою ніжністю нашого татка! :)
понеділок, 21 вересня 2015 р.
Лист 7. Наш татко
Мітки:
балаканина,
вагітність,
щастя
Підписатися на:
Дописи (Atom)