Зараз залишу тут геть нетиповий допис. Були кілька відгуків про книжки чи навіть концерт, але фільм! Я дивлюся періодами досить багато всякого. Часто хочеться просто чогось на рівні як для "киселе-мозку", щоб просто розпружитись. Але ото вчора надибала на фільм, який крутиться в голові досі. Говорю про "Mother!". Не маю на меті тут спойлити, але.... АЛЕ. Поки дивилась -було нерозуміння, очікування якоїсь змістової зав'язки, а потім усвідомлення, що скоро кінець, а я чогось далі не доганяю.... А ще було таке нав'язливе відчуття роздратованості - але не фільмом, а скоріше таке емпатичне роздратування від імені героїні.
Друзі, коли пішли титри - мозок, що вперто намагався заснути, таки змушений був увімкнутися. Аналогії, символи, метафори..... Вау. Не пригадую, щоб коли відчувала таку просто-таки огиду до людства. Коротше, варто подивитись.
