Моїм кошенятам нещодавно стукнуло цілих 4 :).
Вони ще з літа почали випитувати мене, коли ж буде у них свято....тож
місяці два до дати мама вже потрохи починала готуватись. То як марафон -
спершу, на відстані часу, лякає (ггг), а потім звикаєш, а потім
пробігаєш. Я коли уявляла собі весь спектр завдань, тим паче за умови
татового бойкоту (він бо не дуже любить всякі шумні міроприємства, тому
самоусунувся :)),
то єдиним бажанням було все відкласти "на потім". Але "потім"
підключився додатковий фактор-мотиватор - сусідка, а за сумісництвом
мама нашої садочкової подруги, у якої день народження місяць після
нашого - десь так із середини вересня почала ставити "навідні"
запитання :D. Я спершу думала "ЩО? ВЖЕ? ПОРА?", а потім настрашилась і таки замовила дитячу кімнату :D. Словом, всесвіт вимагав, діти просили, мама стала на стежку війни підготовки :).
На
питання "а яке б ви хотіли свято?" діти генерували різномінітність
відповідей. Ні, різноманітність була прерогативою Ясюні, бо Ксеня
однозначно казала, що це має бути свято Киць !!!! Яся ж метушливо
починала пригадувати всі можливі приємності, які їй асоціювалися із
святкуванням: морозиво, лизаки, кульки.... Тому якось само собою все
звелося таки до константи. СВЯТО КИЦЬ.
І ось вже тепер, по свіжих слідах, навіть відпочивши кілька тижнів, я
розповім про всі ідеї, які вдалося або ж майже вдалося реалізувати :). Єдина журбинка цього року - настільки було багато заплановано, що більше емоцій, ніж нормальних фото :) (і.....нема фото тортааааааа :( ). Ну але всі гості тепер зі смартфонами, щось та й придумаю хоча б для звітика ;).
Отже,
наше свято розпочалося задовго до нього самого. Потрошки - іноді разом з
малЮчками - ми готували реквізити і декорації. Зробили гірлянди із
паперовими котячими голівками на шнурочку. Останній просто мушу
прорекламувати - бо цей такий "нудний"шнурок для прошивання взуття із
магазину "все по 2 грн" виявився таким веселим і
взагалі....декоративним! Я надибала і червоний, і салатовий, і
фіолетовий - накупила по мотку всяких :). Чудова річ, аж хочеться щось пообмотувати :).
Ще
один вид гірлянд - кольорові трикутнички донизу, на декотрих - наклеєні
котячі "сліди". Ще мама натхненно розмалювала гуашшю кілька
плакатиків: "Свято Киць", "Рибка" та "НяВ!". Дешево, сердито і .... захопливо, як виявилось :).
А
ще довелось подбати за два десятка котячих вушок - для цього я взяла
кольоровий фетр і нитко-гумку тонесеньку (як маски дитячі чіпляють).
Кожне вушко - трикутничок, з одного боку я обкидним швом приметала
гумку. Щоб вушко вийшло об'ємнішим, то ту сторону, якою приметувала до
гумки, посередині на 1.5 см розрізала і зшивала "виточкою". Два такі
трикутнички можна рухати по гумці, робити більш або менш опуклими -
словом, ONE SIZE та ще й на всяк смак. Були класичні сіренькі, елегантні
чорні, білі, а ще - рожеві (куди ж без рожевогоооо), жовті (це
спеціально для племіннички :)), оранжеві і одні навіть сині - для єдиного маленького котика серед наших дівчатульок-гостей.
Ще
я поробила паперові малюнки-"бейджики" для гостьових ролей, попросила
подругу друканути дитячі малюночки для топерів, підготувала реквізити
для ігор на зразок намальованої форним фломастером киці на ватмані, тощо
..... але то вже дрібниці, буде зрозуміло по ходу :).
Накінець
- про останню домашню заготовку, яка створювалась довгенько. Задумка
була зробити щось на зразок піньяти, але щоб без бит та бійок! І
придумалась така собі кулька - клубочок для киці, всередині якої могли б
бути різні солодощі. Взявши круглу миску, я разом з моїми помічницями
потихеньку почала робити перше у житті папьє-маше. Нижче "інструкція":
То
трохи нудний процес, але нічого складного: потрібні газети, вода, клей
ПВА, пензлик та форма-основа. Спершу форму основу змазуємо чимось жирним
(я взяла просто крем для рук :)). Далі рвемо газету на малі
шматочки (ну десь 3х3, як вийде) - їх кидаємо у воду. Обкладаємо одним
шаром мокрих газетних пелюсток форму, а зверху пензликом замальовуємо
все (без пропусків) клеєм ПВА. Так три рази. Тоді лишити на добу чи й
дві. Повторити десь три рази - самі будете бачити, чи досить ;).
Ми
ж усе разом повторили ще два рази, бо потрібні були дві півкульки.
Потім треба уважно склеїти півкулі у один "клубок" - але не просто, а
так, щоб і не розпадалось, але й легко розірвалось. І не забути покласти всередину цукерки !!!!!!
Для цього я взяла шнурочок (той самий, модний із магазину "все по 2"),
проклала його між стуленими докупи половинками і зверху приклеїла смужку
гофропаперу, вивіши кінчик назовні. Потім всю кульку обклеїла
кольоровими смужками із такого ж гофро-паперу, а кінець від заліпленого
між половинками шнурочка зверху намотала - щоб вийшов клубочок.
Ну все, із заготовками, здається, все.
Свято
починається із того, що гості приходять і можуть вибрати собі котячі
вушка до вподоби. Також поруч лежать олівці до личка - можна відразу
додати носик, вуса....що завгодно.
Коли всі готові - заходить мама киця і починає розповідати про себе, про своїх кошенят. Щоб усіх познайомити, пропонуємо "пустити по колу" клубочок
- одну із улюблених котячих іграшок. Кожен береться за нитку і каже
своє ім"я і хто він є. Коли всі тримаються за нитку, то вмикається
музика і завданням є починати танцювати: перший з краю нитки веде, а всі
за ним. Можна бавитись так, щоб не перетинати попередню лінію (нитку), а
можна переступати і "заплутуватись". Ведучий може стати по центру, а
іншим треба сказати "намотуватись" на цей стовпчик, а тоді
розмотуватись. Вкінці таки доведеться розмотатися ;).
Тоді дітки стають в
коло - і їм даємо нашу клубкову "піньяту"
із пропозицією розмотати ще й і цей клубок. Вони тягнуть доти, доки з
маленьким зусиллям не проривають нитку, що з"єднує половинки.
Висипаються солодощі, всі кишенята жують :).
Далі
питаємося у дітей - а що ще люблять робити киці? Наприклад, бігати за
мишками. Видаємо надуті кульки і фломастери і пропнуємо намалювати мишок
- очка, вушка...... Один дорослий тато-кіт стає, широко розставивши
ноги. Дітям вручається "котяча лапка" - малюнок лапки, приклеєний до
бадмінтонної ракетки. Завдання є загнати мишку до нірки лапкою.
Тоді
мама-киця ділиться тим, як сильно кошенята чекали свого свята. Але щоб
організувати справжнє свято, треба обов'язково покликати на допомогу
котячу фею - вона заходить, вітається і відкриває великий секрет:
"найкращим і справжнім свято вийде тоді, коли пригадати найкращі спогади
за весь рік" і пропонує переглянути відео. Але "УВАГА" - коли почуємо котяче нявкання чи побачимо сліди котячих лапток, то треба негайно і дуже голосно кричати "НЯВ!"
Вмикається
відео (змонтовані домашні ролики під музику тривалістю ~9 хв, у 4
місцях вставлене нявчання та зображення лапок). Під час цього можна
трошки перекусити (діти можуть попити "молочка" - я купила йогурти із
намальованим котиком, з трубочкою).
Перше "НЯВ" чуємо, коли у відео ще пробігають спогади із минулої осені. Зупиняємо відео, тому що заходить киця-Осінь
(з причепленим бейджиком-листочком).
Вона пропонує діткам згадати, що
веселого можна робити восени, пригадує деякі спогади із життя
іменинниць-киць. Зокрема, розповідає, що вони тоді вперше побували у
дельфінарії. А що ми знаємо про дельфінів.......те і те...і їдять вони
що? Рибку! Як і котики! (взагалі кажучи, до "рибок" можна підвести
будь-якою іншою історією ;)).
Киця-осінь
веде малюків на килимок, садить у коло і пропонує зробити рибок-орігамі
за простою схемою (див. https://youtu.be/ipsFC_GM9oc). Потім всі рибкам
можна доліпити самоклеючі очка. Діти із захопленням творять, а мами-киці - помагають :).
У винагороду за старання дітки отримують оранжеву "лапку" (намальовану на картонному кружечку). Після цього повертаємось до відео. Чергове "НЯВ" - і з'являється киця-Зима
зі сніжинкою. Вона також розмовляє по зиму та зимові розваги, Різдво та
Миколая.....
Зокрема,
у цій книжечці є історія про кицю Білу, яка вперше бачить сніг і
розуміє, що її на ньому зовсім не видно. Але не біда, бо її подруга,
Чорна киця, сплітає для неї кольоровго шалика, щоб вже ніколи Біла киця
не загубилася на снігу.
Історію
можна розповідати будь-яку, та й продовження (малюнок) підібрати
відповідне. Я ж витягла білий ватман і контурами білої киці зі словами,
що ось яке фото білої киці - вона зовсім непомітна взимку. А дітки могли
б допомогти, розмалювавши різними кольорами їй шалик, рукавички,
шкарпетки - все, що вийде! Малят годі було відтягти від великої розмальовки - мабуть, особливо весело робити світ кольоровішим всім натовпом :D. Синя "лапка" теж забезпечена!
Ще кусочок відео, де котячі сліди з'являються в кадрі, де мої зозулі бавляться у дідуся на дачі. "Підводка" киці-Весни (з
квіточкою) така, що на дачу часто в гості приходять кошенята. А ходять
вони, як відомо, тихо-тихо....щоб мишка не почула, але й песик не
помітив ;). Пропонуємо діткам продемонструвати, наскільки тихенько вміють ходити киці.
Кожній дитині на ручку одягаємо "браслетик" - тоненьку гумку із
дзвоником. А ще у нас буде песик - "лова" із зав"язаними очима. Завдання
- спробувати зловити цих маленьких кошенят!!!
Отримавши рожеву "лапку", можна перевести дух і нарешті, після останнього шматочка із відео-спогадами, ми зустрічаємо кицю-Літо.
Кожному приємно разом з нею пригадати свої літні пригоди.
А наші
кошенята цього літа вперше побували на морі! І добирались вони туди...літаком - теж
вперше :). І
смішно згадати, що найбільше з літака обом запам"яталися....лизаки,
якими мама їх вгощала (така хитрість, щоб вушка не позакладало).
Киця-Літо пропонує самим поліпити кольорові лизаки
із "Ліпак", сівши в коло на підстеленій цераті. Головне - зліпити
цукерки так, щоб киці найбільше сподобались....тобто можна зробити
смачненьку мишку або ж рибку :). За колекцію смакот - ще одна, зелена, "лапка".
Коли
всі чотири "лапки" зібрано, котяча фея оголошує, що час свята настав!
Виносимо святкового торта, декорованого котикамиі кульками. А ще на
ньому рівно стільки лизачків, скільки є діток ;) - гарна нагода спробувати обміняти виліплений на справжній!
Завершальним акордом після тортика мав стати танець під запальну пісню про
Котобенд!
Тут мені погодилася допомогти моя
сестричка-креативниця....вона вже і
масочки наготувала. Була ідея танцювати. повторюючи певні рухи по
черзі за чотирьома "героями пісні" (могли б бути батьки або ж дітки) -
сірим, чорно-білим, рудим та чорним котиками.....Цього разу не встигли, ну але потанцювати завжди нагода є, тож реквізити тримаю напоготові
;)
Білий-білий котик
Містом раз собі гуляв,
Так собі гуляв!
І на флейті гарну
Пісню вечорову грав,
Гарну пісню грав!
Містом вечірнім добре гуляти,
М'яв, м'яв, м'яв, м'яв, м'яв!
І на флейті грати,
Грати-вигравати:
Ф'ю, ф'ю, ф'ю, ф'ю, ф'яв.
Ту-ру-ру, ру-ру-ру! |
Ф'ю-ф'ю-ф'ю-ф'ю! |
Ф'ю-ф'ю-ф'ю-ф'ю-ф'ю! | (2)
Рудь, руденький котик,
Містом теж собі гуляв,
Теж собі гуляв!
І на барабані жваво ритми
Відбивав, ритми відбивав!
Містом вечірнім Добре гуляти,
Пум, пум-пум, пум-пум!
І на барабані ритми відбивати!
Бум, бум-бум, бум-бум!
Бум-бум-бум, бум-бум-бум! |
Та-та-ра-та, та-та-ра-та-та! | (2)
Чорно-білий котик
Містом теж собі гуляв,
Теж собі гуляв,
І на бас-гітарі кігтем
Щось там бренькотав,
Щось там бренькотав!
Містом вечірнім добре гуляти,
Ген, ген-ген, ген-ген,
І на бас-гітарі грати-вигравати
Брень, брень-брень, брень-брень!
Брень-брень-брень, |
Брень-брень-брень! |
Дринь-дінь-дінь-дінь! |
Дринь-дінь-дінь-дінь-дінь! | (2)
Сіро-бурий котик теж собі гуляв
Якраз, теж гуляв якраз,
Маракаси два у лапках ніс
І жваво тряс, ніс і жваво тряс!
Містом вечірнім добре гуляти,
Мур, мур-мур, мур-мур
І на маракасах калатати-грати,
Шур, шур-шур, шур–шур!
Ших-ших-ших, ших-ших-ших, |
Шу-шу-шу-шу, шу-шу-шу-шу-шу! | (2)
Під ліхтар на площі котики усі
Зійшлись, котики зійшлись.
Грали й танцювали!
З ними, друже, веселись!
Гей-но, веселись!
Містом вечірнім добре гуляти,
Мур, мур-мур! А-га,
Кото-пісню грати,
Танці танцювати,
Трам, пам-пам, пам-па!
Тру-ру-ру, ру-ру-ру!
Ф'ю-ф'ю-ф'ю-ф'ю!
Там-та-ра-та-там!
Бум-бум-бум, бум-бум-бум!
Бринь-бринь-бринь-бринь!
Шу-шу-шу! М'яв-м'яв!
М'яв-м'яв!
М'яв-м'яв! :)
Мені видається, свято вдалося на славу. Звичайно, були накладки, щось не встиглося, і торт з'їли ще до того, як встигли зазнимкувати.... але настрій гарний! А коли залучити таких чудових співвиконавців - мам киць, то будь-яка задумка просто приречена на успіх :). Дякую!
