Цей 2020 рік усіх нас вибив із колії своїми карантинними несподіванками.
І нам з малятами вже ось півроку доводиться проводити багато часу у
стінах квартири. Поки мама з татом намагаються працювати, дітки
"граються у роботу" - і це трохи так...сумно, скажу я Вам, спостерігати,
як вони малюють маленькі ноутбу-ч-ки для своїх феєчок. І якось не
виходить бути повноцінною людиною-оркестром, щоб і на повну ставку
виконувати зобов'язання, і таки десь погуляти чи провести час із дітьми :(. Тож із таким почуттям фонової провини я вирішила, що цього року на відпочинку придумаю їм якусь розвагу.
Як завжди, задумка виявилась геть відмінна від реалізації. Бо
задумувалося, що це буде серія невеличких забав протягом 4-х днів.
Натомість діти спершу вимагали "ще! ще!", а вже наприкінці потомилися,
коли не було сенсу відкладати завершення. Завжди ці підводні камені із
плануванням тривалості гри (моя Христя каже, такий прокол є типовим) - "танцюю із тими ж граблями", як то було у якомусь анекдоті :). Ну та нічого. Розповім про задумку, а вже як її реалізувати - справа індивідуальна.
Оскільки ми останнім часом фанатіємо від мультсеріалу "Левина варта", а
ще час від часу проглядаємо улюблену "Анну-і-Ельзу", то якось сама собою
напросилась тема магії. Королівський маджузі у першому мультику - це
такий собі хранитель мудрості та певних надприродніх здібностей, що
дають змогу слухати вітер, оживляти малюнки на камені і просто бути
супер-крутим ...ну чи супер-крутою :).
Про магію Ельзи всі і так вже начулись, а от у другій частині
"Крижаного серця" згадуються чотири стихії, які доповнюють одна одну,
теж сплітаючи магічний клубок. Так от, за задумом гри, діти (у нас це
були малЮчки від 3 років до 7, але якщо підключити когось, хто зуміє
цікаво привнести елементи популярної науки і розповісти, скажімо, чому
бульбашки літають - то і старшим діткам мало б бути цікаво) мають пройти
свій шлях до перетворення у королівських маджузі. Така собі школа
маленьких джидаїв...хоча це вже трохи інша історія ;).
Ведучий у образі королівського маджузі оголошує, що для того, аби набути
своєї магії, треба "подружитися" з усіма 4-ма стихіями. Тут гарно можна
побавитись, підібравши костюми та "бакору" - особливу магічну палицю.
Оскільки у "Левиній варті" маджуз-ями "працюють" гамадрили, я
розмалювала собі лице спеціальними кредками для лиця та просто
подуркувала :).
Для початку треба трохи малих заінтригувати - урочиста промова
загадковим голосом про "Шлях" і "Магію" - простір для власної
імпровізації. Якщо за моїм прикладом натягнете на голову надувну
подушку, то взагалі байдуже, ЩО саме Ви казатимете - всі будуть
роздивлятись прикид :D.
Кожному учаснику випробувань наліплюємо спеціальне тату - єдинорогів, левів ... або й поросятка підійдуть :).
Починаємо мандрівку із того, що треба відгадати загадку (можна використати іншу, а не такий варіант "сам пан склєпав" :)):
Кожній із стихій присвоюємо свій колір. Синій колір я припасувала
водній стихії, зелений - земляній, а червоний (рожевий) - вогняній :).
Вітерець, повітряна стихія, асоціюється із польотом, небом....я обрала
для неї колір жовтий, як сонце у небі.
Відгадавши загадку про вітерець (повітря), діти отримують вказівку знайти заховану жовту стрілочку, яка вказує на місце сили "моджа ква моджо"!! :) - місце, де захований пакет із реквізитом для "повітряних" випробувань.
Випробування для того, щоб подружитися із стихією повітря, з вітерцем.
(1) Саморобні вітрячки.
Реквізит: кольоровий папір, найпростіші олівчики із гумками, канцелярські кнопки, двосторонній або ж звичайний скотч.
Із кольорового паперу квадратної форми робимо заготовки (можна знайти цілу купу інструкцій онлайн, наприклад, тут):
Загортаємо "пелюстки", фіксуємо скотчем, а посередині проштрикаємо канцелярською кнопкою, яку потім треба запхати в гумку олівця. Якщо крила вітрячка вийшли задовгі - можна їх фігурно обрізати.
(2) Повітряні бульбашки.
Тут
якоїсь особливої інтриги немає - ми просто спробували власноручно
змішати бульбашкову рідину за рецептом та ще й додати трошки кольору.
Забігаючи наперед, розкрию секрет, що наш витвір виявився геть невдалим -
кульки виходии нестійкими...тому краще наперед спробувати пропорції, а
рецептів у мережі теж є ціла купа. А зафарбовування точно не добре
робити гуашевими фарбами :D
Добре, що знайшовся "запасний план" - чисто випадково сестра запаслася
купованою рідиною - тож ми просто попускали великі і маленькі бульбашки.
Знайомство із повітрям ознаменовуємо надуванням жовтої кульки. залишилось ще три.
Наступна загадка:
Черговий набір із реманентом - під зеленою стрілочкою. У цій частині пропонуємо погратися більш "приземленим" матеріалом - і зробити свої ляльки-капітошки.
1. Надуваємо і здуваємо повітряну кульку.
2. Насипаємо крохмаль і проштовхуємо його олівцем (тупим кінцем).
3. Набиваємо кульку доти поки вона не збільшиться в 1,5-2 рази.
4. Зав’язуємо кульку.
5. Малюємо личко маркером. Прикріплюємо до хвостика кульки бонбончик з ниток."
Випробування для того, щоб подружитися із стихією води.
(1) Кольорова лавова лампа (наприклад, див. тут).
(2) Магічні малюнки. Знадобляться паперові рушники, таз із водою та кольорові фломастери. Малюємо майже ідентичні малюнки на двох паперових аркушах, але вони мають трошки відрізнятися: яблучками на дереві або посмішкою на личку. Накладаємо один на оден і кладемо на поверхню води. Коли верхній шар паперу промокає, проявляються приховані елементи нижнього.
Остання загадка, яка має привести до місця сили під червоною стрілкою:
Королівська маджузі оголошує найбільш інтригуючі досліди - із вогнеееем!
(1) Вогняна забавка перша.
Коли четверта, червона кулька доповнює нашу колекцію, королівська маджузі хвалить дітей за те, що вони гарно пройшли усі випробування та оголошує їх новими королівськими маджузі!!
Ну і, звичайно, потрібні подарунки. БАГАТО ПОДАРУНКІВ :)
