Дитяче світо на мотив "Гаррі Поттер у Гоґвортсі"

Тему про школу магії дітям обрали ще минулого року, але все висить за мною "боржок" то едсь підсумувати. На жаль, спогади вже трохи затерлись і деякі деталі позабувались, але коротко опишу те, чим розважала дітлахів. Звісно, не все якась суто моя вигадка, а результат серфінгування і запозичання :), хоча парочку ідей вигадала і сама :).

Гості на свято запрошувалися, звичайно ж, листами з Гоґвортсу за підписом професорки Макгонегел :) - їм пропонувалося пройти курс магії.

На самому святі починаємо із того, що пропонуємо усім абітурієнтам школи магії спершу завітати на алею Діагон, аби придбати чарівні палички та форму. Вхід на алею - крізь цегляну стіну. 

Цегляна стіна, яка відкривається: фіранка з намальованою цеглою, коли проходять діти, ми піднімаємо її серединку за допомогою спеціально приладнаного шнурочка (два шматки шнурочка: кожен прикріплений посередині фіранки внизу, тоді підчеплений так, що йде догори, а тоді один вліво, інший вправо; коли тягнути за кінці по боках, фіранка стягувалась і піднімала догори серединку). 

Пройшовши через цю цегляну стіну, діти бачать вказівники, герб школи магії, розклад магічних занять та іншу атрибутику. Роздаємо їм палички, але так, щоб паличка обрала чарівника: кожна прив"язана до шнуочка, діти беруться за кінчики шнурочків і притягують до себе паличку.

Палички: палички для суші, на одному кінці нанесений об'ємний візерунок гарячим клеєм і пофарбовано акриловою фарбою.

Була ідея також роздати картонні краватки факультетів, але я не роздавала, бов решті вирішила, що всі захочуть і Ґрифіндор і можуть посваритись :). А план був використати "розподільний капелюх", роздати їм картонні заготовки і олівці чи фломастери, щоб вони самі потім малювали смужки на краватках.

Згідно з розкладом занять, по черзі проходять уроки:

1. Урок чарів

Є заготовлено аркуш із заклинаннями - ми вголос хором чітко їз проказуємо і щось робиться...Перед цим вивчаємо дуже важливі два заклинання: Інкантатум - зупинка попереднього закляття, і Сіленціа - тиша.

Просимо батьків дітей помагати свторювати ефекти:

Бомбардіа - вмикається шум з колонки

Співокіус - батьки починають співати всі Ла-ла-ла-ла

Бульбардіус - батьки пускають бульбашки

Рідікулюс - батьки кривляються

Феріатум - кидаємо повітряні кульки

Редуціо - всі присідають

Дульчіо - лизаки летять

Тенебріс - вимикається світло 

Лумус Максіма - вмикається світло 

Мелодіаніс - грає музика з Гаррі Поттера

Піксіс інкурсіо - вилітають феї - видруки із зображенням фей

2. Урок зіллєваріння

Розстеляємо церату, сідаємо колом. Видаємо кожному учню великий шприц без голки (на 20 мл) або велику піпетку та прозору шклянку. Посередині ємності із різними соками (жовтий апельсиновий, прозорий яблучний, червоний вишневий), пакетики з харчовими барвниками, харчовими присипками кондитерськими, маленькими зефірками... - все, що їстівне.  Пропонуємо дітям зготувтаи собі суміш з чого хочуть - її потім можна випити. Як правило
, виходило щось дивно-синє або зелене :)

3. Урок захисту від темних мистецтв

Спершу вчимо викликати патронуса: Експекто Патронус, після чого видаємо кожному захисний браслет - такі галогенні палички, що світяться.

Далі треба знайти і зловити гірського троля, а тоді його знерухомити. Одному з татів наклеюємо на одяг паперове зображення Гірського троля. Діьям видаємо кілька рулонів туалетного паперу і скотч. Мають замотати троля :)

4. Урок історії магії

Сідаємо переглядати спеціальний філіьм - насправді відеоряд про іменинниць, але там іноді виникає зображення меча Грифідора. Завдання - коли на екрані з'являється меч, голосно хором гукнути "Слава Магії!".

5. Квідич

Видаємо дітям спеціальні окуляри для польотів на мітлі: два круглі бублики, зв"язані між собою тонкою гумкою і прив"язані до довшої, щою можна убло одягнути на очі як окуляри.

Батьки тримають біле полотно із різного розміру отворами. Завдання дітей - по черзі сівши на мітлу з наліпкою "Німбус-2000" і пробігши кліька кіл, закинути в отвори м"ячі для пінг-понгу. Хто вже позакидав - має пошукати золотого снича. Але не відкривати їх, бо потрібно залишити на сам кінець.

Сничі:

пластикові вкладки з-під кіндерів фарбуємо золотою акриловою фарбою, всередині подаруночок: мініатюрні закорковані плячешки, всередині яких золоті блискітки, і прив"язані до золотої нитки - наче підвіска на шию. Легенда - що це "Фелікс феліція" на всяк удачу. На снич наклеєна смужка: "Я відкриваюся в самому кінці"

6. Урок догляду за магічними істотами

Спеціально підготовлена Книга монстрів - коробка, обклеїна папером, з очима і "шерстю" - ми обговорюємо, як відкрити її. Врешті вирішуємо чарівним словом попросити "будь ласка" = тоді тягнемо за прихований шнурок, який прориває паперову смужку, що тримає кришки коробки - вона відкивається і випадають цукерки та ключі. Ключі були такі: заготовки з фанери, пофарбовані золотою і срібною акриловими фарбами, і замість зубців слово "LOVE" - бо любов - ключ до всього :). Щоб пам"ятати цю істину, проовнуємо діткам забрати по ключику - насправді це прикрала на ялинку.

 7. Урок трансфігурації

Вчимося робити песиків із довгих кульок, які надуваємо насосиком - можна купити такі готові набори.

Звичайно, всі уроки завершуються частуванням і задування свічок на тематичному іменинному торті. 

Дитяче свято "Гранд-галоп" за мотивами "my little pony"

Насправді минуло вже більше року від нашої домашньої, карантинної, але .... мирної дитячої вечірки на честь 6-го свята моїх котусь. Тепер минулорічні клопоти згадуються із легкою заздрістю і сумом. Не знали ми, що нас чекає :(. А проте саме в теперішній момент іноді так гостро відчувається потреба жити момент, дарувати дітям радість, мати навколо трохи яскравих барв, квітів, кульок, єдинорогів.... Словом, вирішила я пригадати, що наколекціонувала з мережі діткам минулого року, коли вирішила зробити їм камерне домашнє свято із сестричками. Раптом комусь також треба крапельку райдужної втіхи :).

Отож, мої шестирічки сподівано захоплювалися єдиноріжками, передивлялись мільйонно-епізодний мультсеріал про Еквестрію та шість подруг із Понівіля. Тож тема святкування напросилася сама. І, як завжди, мама почала процес. Ні, не так. Кхм, хкм: ПРОЦЕЕЕС :). Як попереднього року вирізала із пінопласту Олафа, так того року взялась за малювання еквестрійських принцес :D. От питається: невже тій мамі нема чим зайнятися!? :) Тим не менш, так вилядає, що такі процеси потрібні і мені: помаленьку щось розпочати, дивитись, як воно стає таким, як задумано, динамічно медитувати і зрештою радіти тій дитячій радості і такому щирому "мама - найкращий організатор наших днів народжень!" :). Так, то він і є. Сенс.

Отож, якраз перед тим врешті ми надумали прикупити телевізора, тож на балконі чогось чекав великий шмат грубого картону - все, що залишилось від коробки. Разом із дітками ми провели чимало вечорів, свторюючи свій монументальний витвір: спершу принцесу Селестію, а тоді й Луну. Я перемальовувала з екрану, а діти розфарбовували.

А потрібні були дві сестри-принцеси, аби розказказати повчальну історію...

 "Жили були принцеси-єдинороги у далекій країні Еквестрії. Одна - Селестія - могла піднімати рогом сонце, щоб воно розбудило новий день, а інша - Луна - опікувалась ніччю, снами та місяцем. Але якось посварилися сестри, і стало пасмурно у тій країні: не було злагоди між днем та ніччю, а злі чари окутали Луну та перетворили її на злу відьму місяця. І настали сумні дні, а помирити сестер могла лише справжня магія. Магія Дружби. Але ця магія виникає лише тоді, коли справжні друзі підтримують одне одного, доповнюють. Така дружба була у шести поні: дві єдиноріжки - любителька краси Реріті та розумниця Твайлайт Спаркл; двоє пегасок - сором"язлива та ніжна Флаттершай, швидка і динамічна Рейнбоу Деш; та двоє земних поні - господарна доглядачка яблунь Епл Джек та весела сміхотунка Пінкі Пай. Кожна з них мала свій характер та свою відзначку на боці.

Розповідаючи, показуємо дітям роздруковані та вирізані малюнки поні (в мене були просто перемальовані). На роздруках поні без своїх відзначок.

Щоб спрацювала магія дружби нам доведеться повернути кожній подрузі її власну відзначку (кріпимо на двосторонній скотч).

• Спершу запрошуємо дітей задекорувати маски єдинорогів: вирізані з білого картону вушка та ріг з прорізами для очей. Дітям даємо всякі наліпки, вирізані з фоміарану війки, квіточки, камінчики.... Після цього повертаємо відзначку Реріті (кристали).

 

• Завдання для Твайлайт спаркл -  створити магічну картину із веселкою. У нас був запрошений майстер клас створення картини з вовни: діти викладали веселку та, хто хотів, навіть єдиноріжку, з кольорової вовни. Після цього ми прикріпили відзначку - зірочку - Твайлайт Спаркл

 

• Далі пропонуємо якесь завдання на швидкість чи спритність, щоб повернути відзначку - веселку - Рейнбоу Деш....в умовах маленької кімнати, було запропоновано наліпити на попи клейкі веселі папірчики (продаються блоками, для нотаток) та танцювати, вихиляючи попами так, щоб всі папірчики злетіли :) 
  
  
  
  
  
• Відзначку для Пінкі Пай - кольорові кульки - повертаємо, готуючи смачний дерест із солодкої сиркової маси, декоруючи його вафельними рубочками, зефірним рогом, кольоровим драже, дропсами, тощо. Моєю родзинкою був ще лимонний курд звідси :) - ням.
  
  
  
  
   
  
  
  
  
  
  
• Епл Джек у нас любителька яблук: діти мають перенести вирізані з паперу яблучка з одного кінця коридору в інший за допомогою коктейльних трубочок: треба втягувати повітря, пристягуючи кожне яблучко трубочкою та бігти із нею, а тоді покласти у потрібне місце.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
• Щоб повернути метеликів - відзначку Флаттершай - на місце, ми просто вирішили потішитися радістю дружби, переглядаючи відеоряд з іменинницями за минулий рік :)

 

Коли всі відзначки повернулись на місце, сестри знову поєднуються, миряться, і влаштовують велике свято із тортом! :)

 

Атмосферна міні-забавка для дорослих :)

Якось непомітно нові (і так сподіваюсь, що таки тимчасові) правила сьогодення влізають під шкіру, у записники та щоденники, в голову.... Періоди відчайдушного самообмеження межують із "все набридло, хочу пообніматись". І це таки непросто....гм..недаремно, багацько наукових препринтів саме у галузі психології поповнили онлайн резервуари у 2020. І наразі дієвими пігулками від цього мракобісся стають хоча б рідкісні, але зустрічі-віддушинки. Такою стала і наша традиційна передноворічна "вечірка" у лабораторії. Вже кілька років підряд ми збираємось у невеличкій кімнатці, де колядуємо "Святу ніч" різними мовами, часом навіть під акомпонемент давньої арфи або не такої давньої гітари...Традиційний глінтвейн, зварений прямо на підлозі кабінету на "джмелику" (тссссс, про це нікому - плюс ми пильно його пантруємо!)....фотки за рік і "секретний Миколайко".... А от цього року все довелось переграти. Вирішили здибатися під відкритим небом і зробити коло Кайзервальдом. Це вже теж потроху стає традицією - почати від Баба Род, а тоді, із підзарядкою енергетики давнього капища - обійти вервечкою всі вершини. Не без пітстопів ;). 

Отож, зібралися ми на наше "корпоративне" кулко Знесінням. Холод - бррррр, такий очікуваний сніжок саме нині почав сіятись крупкою. Але це не зупиняло, а навпаки- додавало містики :). Але цей допис взагалі то задумувався геть не про наші святкування і не про Кайзервальд, і навіть не про холод. А про міні-забавочку, щоб трохи розважити товариство "на ходу". А надихнула мене, як то нерідко траплялось вже, сестричка-"ідей-бричка" хіх :) - вона класно описала взагалі віддалену забавку для колег по роботі.

Значить, у нас ідея була така: загадати усіх присутніх, та по черзі їх відгадувати. Кожен відгаданий - урочисто тягне печивко із віщуваннями. Отако просто. 

 

Але ділюсь скоріше ідеями загадок, які тут можна використати:

• анаграми: букви імені та прізвища перемішані так, що виходить щось геть інше - класно б використати ці та лише ці букви
• ребуси: є купа правил відгадування ребусів, але можна використати базові: назви того, що на малюнку, читаються або повністю, або частково (апострофи спереду та ззаду означають, що відповідну кількість букв спереду чи ззаду, відповідно, не треба читати вголос). У нас "особливим" елементом було завдання порахувати другу похідну від особи (відгадкою було ім'я внучки :))
  
• віршовані загадочки: тут головне не поетичний талант, а щоб віршик був про того, кого загадали ;)
• кросворд: питання, які легко вирішуються у компанії, що знає одне одного, ведуть до зашифрованого слова-відгадки
• гра зі словами чи числами: якусь характерну назву (в нашому випадку це був заголовок майбутньої кандидатської дисертації ;)), дату (як от дату народження) чи інше "впізнаване" число можна закамуфлювати по-різному: забрати пробіли чи крапочки, чи позбутися всіх голосних, або ж якось системно зробити заміну ну чи написати задом наперед....
• "цифровий код": геть позичена звідси ідея про те. щоб букви закодувати цифрами та кудись їх підставляти: у нашому випадку спершу треба було навести на тему, що стосується загаданої абревіатури, тоді вставити у рівняння відповідні цифри, порахувати - а кінцеве число я просто використала у невеличкій "показусі", яка пізнавана чисто в нашій компанії.
  

***********************************************************************************

А на кінець цього мікро-посту - вигляд вечірньої панорами із місця, де ми палили вогонь, колядували, присипані сніжною крупкою, пили гарячий глінтвейн, їли тістечка-картопельки і просто тішились товариству одне одного. 

З новим роком усіх! Хай 2021 виявиться цікавим і добрим до нас :)

Святкуємо з Анною та Ельзою. Холодне серце - 3 :)

Цікаво, це для всіх дітей їхнє "свято" таке очікуване? Аж настільки, що про листопадове розпитувати починають у червні? :D. Бо в нас саме так. І жоден карантин не віднімає і не применшує тієї дитячої нетерплячості. Я сама вже не пригадую, коли перестала любити свій день народження - це щось таке, напевно, теж типове. Доросле. Але локдаун не має права забрати ані частки дитячого дива! Тому роздуми роздумами.... а хоч у якомусь форматі свято мало бути. Тим паче, це ж напівювілей, як виявилось (якось я цього не усвідомлювала аж до отримання "вітальних адрес"  :) ). Солодкі п'ять моїх солодких двох.

Оскільки минулого року в нас було Свято киць, а киці - це любофф Ксені, то цього року Яся вимагала права вибирати тему. "Може, це буде свято леопардів?". Гм....ну можнааааа...... "Ні, давай єдинорогів!". Гаразд....."Ні, свято Анни і Ельзи!!!". І ось так ми втрапили у мейнстрім :D.

 

Майже впритик до "дати ікс" я планувала камерне домашнє свято у родинному колі: звісно, із тортом-свічками та рештою обов'язкових атрибутів (ага...пригадую, як колись сказала малятам, що на роботі "дядя святкує день народження", а вони мене змусили купити кульку - бо без кульки не буває свята! А дяді, на хвилиночку, 80 тоді виповнилось :)). Але за 4 дні ДО мама якось зовсім експромтом вирішила, що таки зберемо дітлашню на свято у парку. Експромт був каталізований іншими знайомими мамусями, за що їм "дякую" :).

У момент цейтноту було прийнято вольове рішення залучити зовнішнього експерта - аніматора. Але не кожен нам підходив! І мова не про теплий костюм "із начосом" (а тоді вже було мінус 2) - просто я страшенно не люблю типових сценаріїв, коли феї-посіпаки-єдинороги виконують ті самі завдання.... Забави то, звісно, безпрограшні, і діти тішаться, це так. Але бракує "індивідуального підходу". Тому вибір впав на аніматора, який професійно є таки актором і погодився внести корективи та "підіграти" несамовитій мамочці :D.

Королівство Ерендел оформляли у найближчому парку. Так сталось, що там зараз пустує покинута дерев'яна сцена, колись кимось вибудувана так...ггг... доречно. Прикуплені на стоку штори "ельзівського кольору" мені видавалися дуже романтичним атрибутом оформлення, хоча потім виявилось, що сильний вітер ту всю романтику швиденько роздмухує :), забавляючись відриванням декоративних сніжинок (останні я повирізала із такого білого пакувального матеріалу, яким були перекладені наші нові меблі). 

Тим не менше, у цьому холодному царстві ми з кумою таки примостили імпровізований столик із печенюшками та глінтвейном у термосах для мамів. А ще в куточку ховався розкішний торт, вичаклуваний подругою (за сумісництвом сусідкою). Все було готово, аби принятий гамірливий гурт червононосиків. Ще за задумом мав бути пінопластовий Олаф, але ми пошкодували нашого тендітного друга, залишивши для домашніх фотосесій. До слова, наприкінці ще похвалюсь тим, як просто виявилось його змайструвати.

Отже, гостей за задумом зустрічала сестриця-сніговиця (у моїй власній персоні: той же пакувальний матеріал з-під меблів, кілька кутасиків і клейовий пістолет - набір джентельмена сніговиці для створення костюма за 5 хвилин). 

Дорогою із зупинки в парк ми з дітками пригадували, як називається чарівна країна сестер Фроузен, провели перекличку тих, хто не менше 10 разів дивився обидві частини мультика...словом, мило поспілкувалися, намагаючись іти швидко та не змерзнути ще до початку :D. Сніговиця згадала діткам, як Ельза начаровувала магічні кристали, і запропонувала наліпити собі схожі на ручки або на чоло (стікера наліпок вистачило).

На підході до  Еренделу усі мають пройти "смугу випробувань" - крейдою на бруківці доріжки ми намалювали:

• де-не-де букви перших імен основних героїв мультика - треба було перед кожною буквою зупинитись, голосно ї прочитати та згадати, чиє ім'я на неї починається. Були А (Анна), Е (Ельза), С (Свен), К (Крістоф) та наприкінці - О (Олаф наприкінці, бо саме він чекав на дітей далі :)).
• Різні типи "кристалів" - кольорових ромбиків, по яких треба було ступати вперед, не заходячи за контур. Для різних кольорів (були послідовності з синіми, рожевими, зеленими та білими) - різні додаткові завдання: не просто ступати, а ще й підстрибнути, обернутись наколо себе, присісти або ж плеснути у долоні. 
• намальована "драбинка" - крейдяна "зебра" імітувала сходи до льодового палацу
• а по фігурних кривульках треба йти дуже обрежено, не оступаючись

Коли стежка із завданнями привела усіх до входу в Ерендел - там вже чекав помічник Сніговиці - веселий...хто? Оооолаф!!! :)

З цього моменту я вже перейшла на бекстейдж, а запалював Олаф (він навіть умудрився нашого тата залучити! :)).

Звісно, деякі завдання ми з "помічником" обговорили наперед. Скажімо, вхід у альтанку перегороджували натягнуті нитки із прив"язаними дзвониками, крізь які треба було пройти якомога тихіше. Хоча ця магічна завіса - лише одна із багатьох на шляху відважних сестер Ерендельських :D. 

Незважаючи на доволі таки сумовиті барви пізньо осіннього парку, нашому Олафу вдалось влаштувати дітям справжню феєрію свята: кульки, лови, перетягування каната і бульбашкове шоу на морозі! Це таки не булька з носа (ой :)).

Попри заготовок із арсеналу самого аніматора, були ідеї адаптації відомих ігор на тему морозу. Скажімо, "море хвилюється раз......і...два...і....три - у вигляді сніжинки замри" - дуже навіть заморозюча забава. Або традиційні лови: той, кого зловили, має вчепитися паровозиком позаду ловця, поки не наморозиться ціла льодова гусінь :). 

Ще була така гра: дітки - витривалі здобувачі криги, які під музику (чи вигуки) мають вибігати зі безпечних домівок (на початку дітки всі завмерли, а ми обмалювати їх ніжки крейдою) та рушати на промисел. Завданням було підбігти до мішечка із кубиками пінопласту, набрати якомога більше "криги" та поки не стихла музика (або ж вигуки) - повернутись додому. Проте поки вони бігають, ми закреслюємо один із будиночків - тому одному здобувачу криги нема куди вертатись і він вибуває, обмінявши назбирану кригу на цукерки :). Гра продовжується доти, доки не залишиться лише один переможець - він теж отримує такі ж цукерки плюс всеерендельське визнання за спритність :D.

Після цих та багатьох інших ігор,  дітям винесли головний "приз" - торт. Ні...., треба з великої букви: Торт! :) 

Цьогоріч ми вирішили не дути свічки (бо на вітрі це може не вдатись), а запалювати маленькі бенгальські вогники (такі продаються свічечки-феєрверки). Проблема у тому, що запалити вогники може лише дух вогню.....який десь подівся. Дітям даємо завдання (показуємо малюнок) розшукати малого спритника - фіолетову ящірку із зачіскою а-ля "вогняний ірокез" :). 

Останнього теж можна виготовити з підручних матеріалів. Мене знову-таки виручив благословенний пінопласт (як же вчасно іноді приїжджають меблі :D) - тож цілком схожий на мультяшного прототипа фіолетовий малюк ховався за найближчим деревом. І хоча діти у запалі пошуку трохи пошкодили крихкого духа вогню, він із поставленою задачею справився на відмінно :).

Кульмінація свята, звісно, - запалення вогників на торті і хорове виконання "З днем народження Вас!"

 

З огляду на карантин і гулянку під відкритим небом, ми торта вирішили їсти вже вдома - тож розрізали і роздали у пакетиках. Невеличке кафе у парку погодилось здати в оренду кілька столиків надворі та з"їсти там по шматочку піци :). Все разом тривало не довго - годинки півтори, проте цього виявилось достатньо, щоб добряче вже захотіти додому, щоб там погрітись та, якщо пощастить, попити.....саме так - гарячого шоколаду :).

Д.С. Маючи під рукою не дуже товсті плитки пінопласту, з нього можна легко зробити майже все, що завгодно, головне - добре заточений ніж. Задумуєш, накидаєш контур і ріжеш! А зрізаний край потім можна трошки "припаяти" запальничкою - щоб не кришився надто. Олафа ми з малятами робили із різних кусочків, а з"єднували - вставляючи в обидва шматки дерев"яні шпажки. Руки - дротики, на які "одягнений" фетр. Очка пощастило мати готові, проте можна їх запросто намалювати. Волосся- теж дротики. Добре клеїться пінопласт клейовим пістолетом. Трошки часу + прості матеріали = милий герой, якого можна обійняти - але не дуже сильно, бо сніжок розсиплеться :D.

    

  

Дякую за допомогу моїй кумасі Лілі, сусідоньці Вірі, сестричці-фотографу Насті, всім гостям великим та маленьким, веселому та фаховому "Олафу" (ТУТ КООРДИНАТИ, ЯКШОШО ;)) - за те, що подарували нам свято :)

"Випробування королівських маджузі" - досліджуємо світ, граючись

Цей 2020 рік усіх нас вибив із колії своїми карантинними несподіванками. І нам з малятами вже ось півроку доводиться проводити багато часу у стінах квартири. Поки мама з татом намагаються працювати, дітки "граються у роботу" - і це трохи так...сумно, скажу я Вам, спостерігати, як вони малюють маленькі ноутбу-ч-ки для своїх феєчок. І якось не виходить бути повноцінною людиною-оркестром, щоб і на повну ставку виконувати зобов'язання, і таки десь погуляти чи провести час із дітьми :(. Тож із таким почуттям фонової провини я вирішила, що цього року на відпочинку придумаю їм якусь розвагу.

Як завжди, задумка виявилась геть відмінна від реалізації. Бо задумувалося, що це буде серія невеличких забав протягом 4-х днів. Натомість діти спершу вимагали "ще! ще!", а вже наприкінці потомилися, коли не було сенсу відкладати завершення. Завжди ці підводні камені із плануванням тривалості гри (моя Христя каже, такий прокол є типовим) - "танцюю із тими ж граблями", як то було у якомусь анекдоті :).  Ну та нічого. Розповім про задумку, а вже як її реалізувати - справа індивідуальна.

Оскільки ми останнім часом фанатіємо від мультсеріалу "Левина варта", а ще час від часу проглядаємо улюблену "Анну-і-Ельзу", то якось сама собою напросилась тема магії. Королівський маджузі у першому мультику - це такий собі хранитель мудрості та певних надприродніх здібностей, що дають змогу слухати вітер, оживляти малюнки на камені і просто бути супер-крутим ...ну чи супер-крутою :). Про магію Ельзи всі і так вже начулись, а от у другій частині "Крижаного серця" згадуються чотири стихії, які доповнюють одна одну, теж сплітаючи магічний клубок. Так от, за задумом гри, діти (у нас це були малЮчки від 3 років до 7, але якщо підключити когось, хто зуміє цікаво привнести елементи популярної науки і розповісти, скажімо, чому бульбашки літають - то і старшим діткам мало б бути цікаво) мають пройти свій шлях до перетворення у королівських маджузі. Така собі школа маленьких джидаїв...хоча це вже трохи інша історія ;).

Ведучий у образі королівського маджузі оголошує, що для того, аби набути своєї магії, треба "подружитися" з усіма 4-ма стихіями. Тут гарно можна побавитись, підібравши костюми та "бакору" - особливу магічну палицю. Оскільки у "Левиній варті" маджуз-ями "працюють" гамадрили, я розмалювала собі лице спеціальними кредками для лиця та просто подуркувала :).

 

 

Для початку треба трохи малих заінтригувати - урочиста промова загадковим голосом про "Шлях" і "Магію" - простір для власної імпровізації. Якщо за моїм прикладом натягнете на голову надувну подушку, то взагалі байдуже, ЩО саме Ви казатимете - всі будуть  роздивлятись прикид :D.

Кожному учаснику випробувань наліплюємо спеціальне тату - єдинорогів, левів ... або й поросятка підійдуть :).

 

Починаємо мандрівку із того, що треба відгадати загадку (можна використати іншу, а не такий варіант "сам пан склєпав" :)):

Він крило трима пташине,

З запахом трави прилине,

Розгойдає прапорець

Пустотливий ВІТЕРЕЦЬ

Кожній із стихій присвоюємо свій колір. Синій колір я припасувала водній стихії, зелений - земляній, а червоний (рожевий) - вогняній :). Вітерець, повітряна стихія, асоціюється із польотом, небом....я обрала для неї колір жовтий, як сонце у небі.

Відгадавши загадку про вітерець (повітря), діти отримують вказівку знайти заховану жовту стрілочку, яка  вказує на місце сили "моджа ква моджо"!! :) - місце, де захований пакет із реквізитом для "повітряних" випробувань.

Випробування для того, щоб подружитися із стихією повітря, з вітерцем.

(1) Саморобні вітрячки.
 

Реквізит: кольоровий папір, найпростіші олівчики із гумками, канцелярські кнопки, двосторонній або ж звичайний скотч.

Із кольорового паперу квадратної форми робимо заготовки (можна знайти цілу купу інструкцій онлайн, наприклад, тут):

 

 

Загортаємо "пелюстки", фіксуємо скотчем, а посередині проштрикаємо канцелярською кнопкою, яку потім треба запхати в гумку олівця. Якщо крила вітрячка вийшли задовгі - можна їх фігурно обрізати.

 

(2) Повітряні бульбашки.

Тут якоїсь особливої інтриги немає - ми просто спробували власноручно змішати бульбашкову рідину за рецептом та ще й додати трошки кольору. Забігаючи наперед, розкрию секрет, що наш витвір виявився геть невдалим - кульки виходии нестійкими...тому краще наперед спробувати пропорції, а рецептів у мережі теж є ціла купа. А зафарбовування точно не добре робити гуашевими фарбами :D

Добре, що знайшовся "запасний план" - чисто випадково сестра запаслася купованою рідиною - тож ми просто попускали великі і маленькі бульбашки.

 

 

Знайомство із повітрям ознаменовуємо надуванням жовтої кульки. залишилось ще три.

 

 

 Наступна загадка:

І зернинку обіймає,

Й силу в дерево вливає,

Ліс, дороги і поля - 

Під ногами та ж ЗЕМЛЯ

 

Випробування для того, щоб подружитися із стихією землі.

 
Черговий набір із реманентом - під зеленою стрілочкою. У цій частині пропонуємо погратися більш "приземленим" матеріалом - і зробити свої ляльки-капітошки. 

 

Знадобляться: повітряні кульки, борошно (або ж крохмаль), лійки і "попихачки" - палички, які пролазили б у отвір лійок, якісь нитки, фломастер. 

 

Знову таки, рецепт далеко не секретний - їх можна знайти до кольору до вибору. Скажімо, цитуючи якийсь із ресурсів:
 

"Щоб зробити капітошку, вам знадобиться: повітряна кулька, лійка, крохмаль, олівець, маркер, трохи ниток для чубчика.
1. Надуваємо і здуваємо повітряну кульку.
2. Насипаємо крохмаль і проштовхуємо його олівцем (тупим кінцем).
3. Набиваємо кульку доти поки вона не збільшиться в 1,5-2 рази.
4. Зав’язуємо кульку.
5. Малюємо личко маркером. Прикріплюємо до хвостика кульки бонбончик з ниток."

Взагалі це виявилось  непростою справою, тому капітошки вийшли невеликі. Зате симпатичні :)

 

 

Після надування зеленої кульки. Можна переходити до третьої загадки: 

 

Спішимо в ній ручки мити,

З нею можна чай варити,

Визирає із кринички,

Називається ВОДИЧКА

Випробування для того, щоб подружитися із стихією води.

 

Знайдена синя стрілочка приводить до пакету із набором юного експериментатора :). Я підготувала складники для 3 чи 4 простих дослідів із водою, але ми виконали лише один та ще побавилися трохи.

(1) Кольорова лавова лампа (наприклад, див. тут). 

 

Реквізит: Олія, вода, барвник, прозорі ємності та та будь-які шипучі таблетки. 

 

Наливаємо 3/4 об'єму олії, доповнюємо водою та додаємо кольори (ми домішували краплі звичайної гуаші). Тоді залишається кинути шипучку! :)

 

 

 

 

 

 

 

Незважаючи на простоту виконання, всі з цікавістю спостерігали за тим, як танцюють у воді ліниві кольорові бульбахи - діти просили повторити експеримент разів 5. 

(2) Магічні малюнки. Знадобляться паперові рушники, таз із водою та кольорові фломастери. Малюємо майже ідентичні малюнки на двох паперових аркушах, але вони мають трошки відрізнятися: яблучками на дереві або посмішкою на личку. Накладаємо один на оден і кладемо на поверхню води. Коли верхній шар паперу промокає, проявляються приховані елементи нижнього.

 

 

  

 

Надуваємо синю кульку як символ нової "дружби із стихією води" :).

Остання загадка, яка має привести до місця сили під червоною стрілкою:

Він зістрибне з сірничка,

Нам посмажить шашличка,

Тепло дмуха до долонь,

Називається ВОГОНЬ

Королівська маджузі оголошує найбільш інтригуючі досліди - із вогнеееем!

 

Випробування для того, щоб подружитися із стихією вогню.

(1) Вогняна забавка перша.  

 

У пакеті під червоною стрілочкою знаходимо потрібний реквізит: свічка з сірниками, дерев"яна шпажка, голка, скотч. кольоровий папір та ножиці. 

 

Просимо когось із дітей вирізати спіральку із кольорового паперу, на гострячок штажки скотчем фіксуємо голку, яка наче продовжує шпажку. Шпажку скотчем фіксуємо на якусь поверхню так, щоб вона стояла вертикально коло свічки. На вістря голки "садимо" кінчик спіралі і запалюємо свічу. Вуаля! Гаряче повітря починає крутити спіральку. Діти зачаровані :).

 

 

 

(2) "Вогняний фокус" другий. 

 

Реквізит: вода, барвник, мисочка, свічка із сірниками, вузька невелика склянка. 

 

Наливаємо води у миску і додаємо барвника. Посередині ставимо свічку і запалюємо її, а тоді накриваємо переверненою скляднкою. Спостерігаємо, як кольорова вода помалу починає підніматися всередині склянки! Приблизно отакі зображення можна знайти у мережі:

 

Коли четверта, червона кулька доповнює нашу колекцію, королівська маджузі хвалить дітей за те, що вони гарно пройшли усі випробування та оголошує їх новими королівськими маджузі!! 

Ну і, звичайно, потрібні подарунки. БАГАТО ПОДАРУНКІВ :)