Майже рік тому подарували мені красуню кисличку із фіолетовими листочками, схожими на дивовижних метеликів, що повсідалися на тоненьких галузках. Пишний кущик-напівкулька такого незвичного для вазонів кольору став окрасою нашої вітальні....
Проте всього за пару місяців почало відбуватися щось незрозуміле: листочки опустилися і вже ніяк не формувалися у пишну "зачіску". Ні полив, ні "сухіший пайок" не змінили ситуацію, і я вже було думала, що то кінець. Проте навесні вирішила таки спробувати "штурхнути" свою красуньку: а раптом то була дійсно зимова сплячка? Пересадивши крихкі шишечки-корінчики у нову землю, я ще пару днів не могла стримати розчарування: горшечки так і стояли порожніми! І лише ось пару днів тому я помітила маленькі пагінці поміж грудок землі :) - ніжні паросточки, вкриті рожевуватим пухом. Як я втішилась цим малятам! Після цього вже без сумніві очікувала, коли розпустяться перші листочки :).
Ось така коротенька історія мого подаруночка :). Коли кисличка виглядала зовсім сумно, я постійно відчувала вину, що вчасно не підчитала якоїсь інфи, не подбала про неї.... Отож тепер надолужую...
Кислицю трикутну (оxalis triangularis) ще іноді називаю "щасливою конюшинкою", "метеликами" чи просто: "день-ніч". Насправді вона належить до бур'янів, тому не є вибагливою і легко розростається. Потрібно знати зовсім небагато, щоб щасливо уживатися із нею: позбавити її холоду і палючого сонця, додати трошечки сонячних промінчиків - і вона буде тішити око своїми квіточками та листям-метеликами.
Розрізняють два періоди "життєдільності" для кислички: росту та сплячки. На період зимового спокою, а це, як правило, з жовтня по лютий, - усі листочки можуть опуститися та зів'янути (можна їх обрізати) - тоді залишиться подбати лише за коріння, щоб навесні вазон відродився у всій красі. Взимку коріння поливати не потрібно, достатньо лише час від часу змочувати землю. Полив потрібно скорочувати, коли починається опадання листків. Під час активного росту кисличку потрібно щедро підливати та додавати добрива .
Що необхідно охалісу для "повного щастя" :):
- просторий горшик
- звичайний, не щільний грунт
- багато світла, але не прямого палючого сонця
- температуру повітря не вище 20 градусів
- вологе повітря (не зловживати обприскуванням листків ...)
- добрий полив, але не надмірний! (коли верхній шар грунту підсихає)
- "підгодовування" добривами двічі на тиждень, починаючи від середини весни і ціле літо
- періодичне "обскубування" старих і зів'ялих листків - щоб дати сили новим
Оксаліс дуже легко розмножується: крихкі корінчики-шишечки достатньо просто розділити і вкопати в землю! Декілька хвилин - і є змога поділитися з іншими фіолетовою красою :).
Немає коментарів:
Дописати коментар