Весільний щоденник: одруження по-українськи

З самого початку визначитись було дуже важко: класичне весілля, ніжне та урочисте, або ж тепле і рідне свято у веселих вишиванках? Зрештою, стало дуже шкода, що весілля всього одне – стільки задумок та ідей хочеться втілити…

Відмовлятись від заповітної мрії стати на щирий український рушник у національному строї дуже не хотілось. І не буду! Зрештою, нинішня мода розписуватись десь раніше перед самим весіллям стала дуже доречною не лише з практичних міркувань: у день весілля завжди бракує часу, – але й врятувала від важких сумнівів. :) Так вишиванці! І так білій сукні принцеси!

Тепер проблема вибору змістилась у площину створення образу двох українців, що поєднують свої життєві доріжки в одну :). Вирішили, що дідова сорочка для молодого стане своєрідним родинним благословенням і щемливим символом "продовження". Тому під раритетну вишиванку з оригінальними зеленими та червоними кольорами довелось підібрати відповідну жіночу блузку. З нею також пов’язана ціла історія, яка розпочалась із її випадкового придбання під час прогулянки містом із подругою з Харкова, коли погляд впав на привезені старовинні вишиванки, що намокли під дощем і сохнули на сонечку :).

Відразу сподобалась сорочка з шикарною вишивкою та підходяшими барвами, проте величезного розміру і з глибоченним декольте!!! :)

Від своїх маленьких забаганок я так просто не відмовляюсь: цілих три місяці намагань проконтролювати процес облагородження вишиванки в ательє оправдались результатом.

Залишилось підібрати під пару сорочок крайки, що виявилось дуже непросто: сучасні яскраві крайки не надто підходять під старовинні сторочки, а поєднання потрібних кольорів чомусь не зустрічається…. Врятував знову випадок: на Вернісажі погляд впав намаленьку сиву бабусю, що продавала крайки. Було помітно, що саме оці її крайки дбайливо виплетені чиїмись руками: кожна ниточка легко лягає на сусідню, кожен орнамент має свої особливі риси, а також – свої неповторні кольори. Познайомившись із пані Оксаною, я зрозуміла, що у мене буде найгарніший весільний наряд, виплетений уважними руками людини, яка зі всім теплом та увагою відноситься до своєї місії вносити наше рідне «традиційне» у багатоликість сьогодення :).

В результаті ми мали не лише чудові крайки, в яких кожна ниточка підбиралась спецілаьно до сорочок, але я мала гарну запаску і головний убір з кутасиками :))

Не можу втриматись, щоб не зробити невеличку рекламу - дійсно є місця, де можна за доступною ціною купити безцінні і дуже гарні речі, які будуть спогадом і гарним символом на все життя:)

P.S. Якщо комусь є потреба звернутись до пані Оксани, можу поділитись координатами!:)