неділя, 14 червня 2009 р.

Весільний щоденник: «Біла Волга»

А тут буде писатись про обдумування-обвидумування, як же організувати наш весільний кортеж :)))) Себто...довезти безцінних молодих до місця Х, тобто до церкви :)

Ідея була первинно дуже простою: хотілось, щоб виглядало гарно, а коштувало доступно! :). Перебираючи в голові знайомих, що мають «колеса», я виявила, що їх не надто багато. Більше того, якщо скласти докупи увесь той транспорт, то виходить дуже різнокольорова композиція: синє, жовте, сіре... :). Найбільш офіціний вигляд мала чорна волга, яку можна було "запозичити" з роботи, проте до неї вже не докладалося (себто не пасувало) нічого із решти доступного. Найкраще в моїй уяві до нашоїЧОРНОЇ волги докладалась така самісінька, але БІЛА волга. На жаль я не мала уявлення, де вони, тобто білі волги, водяться і як їх звідтам поцупити :)

Думка перша – винайняти машину – пропала достатньо скоро, після перегляду львівських веб-сайтів, що пропонували послуги весільних кортежів: це було просто «небо». Далі на черзі були веб-сайти фірм, що пропонують авто напрокат, проте і там були свої нюанси, а ще потрібно було десь знайти водія на той транспорт....І що найголовніше – у жодному місці не згадувалась не те, що біла, а жодна з волг. Думка третя – зателефонувати до пари таксі-агенцій та спитати, чи є в арсеналі такий раритет :). Ця думка не встигла відпасти, бо мені було дуже ліньки починати отакі пошуки, а ще коло роботи я побачила припарковану білу волгу з шашечками. :) Здавалося б - супер, усе як хотіла....Проте волга-роботяга виглядала якось дуже змучено, навіть частково депресивно, наскільки це можливо у контексті машини :). Все! Думки вичерпано! :(

А тепер ще одна історія про те, що можна знайти п"ять копійок, коли їх бракує до маршрутки:)

Одного ранку, коли ми всі вивалковувались на роботу, а внизу у подвір’ї мала нас чекати наша ЧОРНА волга, я раптом через вікно побачила ЇЇ. Спочатку я подумала, що через нав’язливу ідею я росто переплутала марку машини. Проте через декілька хвилин, коли поруч неї проїхало наше авто, я порівняла і вже точно знала – ЦЕ ВОНА :).

Треба було виходити з хати, і я метушливо знайшла клаптик паперу, на якому написала записку до водія волги. Там просила передзвонити за "оцим" номером і напсиала, що ситуація а-ля "життя-або-смерть!" :). Далі вклала папірець у прозорий файлик, бо за вікном валив мокрий сніг - і все це залишила на лобовому склі білої волги.

Через години три мені люб"язно передзвонив пан Богдан, який виявився нашим сусідом по подвір’ю (!!!), і який не мав нічого проти, щоб допомогти нам сформувати гламурний весільний кортеж :). В І В А Т!

А далі вже справа налагодилась - червоно-біла ідея втілилась у два наряди для наших автівок, які виглядали як біле на чорному і червоне на білому :). Мені сподобалось :)










5 коментарів:

Unknown сказав...

Цікаво. Виявилось, що ми сусіди. З лдного подвіря. Чи ми вже це зясували?
а атке питання, спочаку написано, що падав сніг, а потім фотки літнього плану. Це як?:)
А стосовно пошуку авто - є ж інтернет, можна назбирати за 5 хвилин великий кортеж і ідентичних авто. Це ж не проблема:)

Olesya сказав...

Не проблема знайти однаковий кортеж, але знайти таке як хочеться і за доступною ціною - теж не проблема, але складніше:)
І так..ми дійсно сусіди:))))

Olesya сказав...

О..до речі...фотки літні, бо фотки вже з весілля:)))а приготування були набагато раніше:)

chrishoneybee сказав...

Страшенно подобається, як ти оформляєш текст!

Оці червоні сумні смайлики, і веселі жовті - це просто знахідка!

:) - [ВЕЛИКИЙ ЖОВТИЙ СМАЙЛ]

Olesya сказав...

Бракує ще послідовності і посидючості щоб все писати вчасно :) Але, зрештою, це не я їсную для блогу а навпаки....З"являється настрій - і сюди хлюпає..Так що все природньо