"Печу-печу паску!"

Так приємно усвідомлювати, що є ще таки багато речей, про які можна написати "вперше", хоча часом здається, що вже нічого мене не здивує "щоб аж так". А життя тішить часом простими речима, в яких можна відшукати шматочок щастя.

Цьогоріч я вирішила вперше спробувати себе у "паскопечінні". Завдання ускладнювалось тим, що боячись ганебного провалу, я соромилась розпитувати про деталі процесу у когось із рідних. Як завжди, виручив дівчачий форум :).  Ціла тема з рецептами та всеможливими хитрощами знайшлася на улюблених "дівочих посиденьках"! Присвятивши два вечори дослідженню питання, я трохи підбадьорилась: виявилось, що не я одна така смілива - нас назбиралась ціла команда новачків для цього непростого завдання. Підсміхало те, як дівчатка із різних куточків Львова/Украни/світу питаються про ті самі речі і діляться зовсім однаковими переживаннями.... Відразу зазначу, що обраний рецепт - фаворит "паскової" теми - я тут наводжу практично без змін, лише з поправками чи коментарями, які з'явилися у процесі роботи. А так як із дріжджовим тістом я добряче на "ви", то коментарів і зауважень назбиралося чимало. Зрештою, знайдений рецепт особисто мене підкупив саме детальністю опису, завдяки якому майже не залишилось "підводних каменів" і вдалося відтворити всі кроки. Надіюсь, комусь допоможе і мій перепост :).

Цього разу інтригу не тримаю, а відразу похвалюся: пасочка у мене вийшла таки дуже добра :). Отак не зловживаю скромністю лише через те, що моєї заслуги тут зовсім не багато - я лише по-ламерськи йшла крок за кроком. Вдалий рецепт плюс дрібка удачі дорівнює пахучій і жовтенькій смакоті, яка ще й досить довго не черствіє (хоча хто ж перевіряв!? :)) начебто завдяки доданому коньячку. Отже....ділюся:



Продукти: готовність номер один!

• Борошно варто вибирати якнайкраще, з високим вмістом клейковини. Найкраще брати вже перевірену марку. При виборі можна перевірити склад: білків повинно бути не менше  10.3. Борошно із малим вмістом клейковини "пливе" (рідне), тому в крайньому випадку можна клейковину (ґлютен) докупити окремо і додати в тісто, замінивши столову ложку борошна. Інша хитрість - дрібно помолоти склянку манної крупи на кавомолці і додати замість склянки борошна. Борошно обов’язково напередодні залишити в кухні (щоб нагрілося до кімнатної температури) і просіяти!
• Масло найкраще брати домашнє, але можна обійтися магазинним доброї якості (ні в якому разі не спред!). Його можна розтопити або просто зранку вийняти з холодильника, щоб добре зм’якло (я трішки стопила на плиті).
• Яйця на паску - виключно домашні (вийняти ввечері з холодильника, щоб не були холодними). Кожне яйце потрібно розділити над окремою чашкою (щоб не попалося зіпсуте), відділивши білки від жовтків. Білки у цьому рецепті не знадобляться, а до жовтків треба додати солі на кінчику ножа та перемішати ложкою, а тоді залишити на 30 хв постояти (колір стане більш насичений).
• Дріжджі - мало не найважливіший складник. Можна взяти дві упаковки по 100 гр (традиційні, "мокрі") в різних продавців. Другу пачку - на випадок, якщо дріжджі не почнуть бродити (невикористані дріжджі чудово переносять заморозку). 
• Родзинки без кісточок (не дуже великі) добре промити (я ще заливала кип’ятком), викласти на рушник, дати підсохнути та добре посипати борошном. 
• Лимон краще брати з грубою шкіркою (більше цедри і не дуже багато соку) - а можна і два!

Пропорції: "сім раз відміряй - один раз відріж"!

* 1,5 кг борошна (може піти більше або менше, як "візьме тісто")
* 2 скл. (по 250 мл) теплого молока (або 50/50вершки і молоко)
* 15 жовтків
* 100 гр дріжджів
* 200 гр масла
* 2,5 скл. цукру
* 1-2 ст.л олії
* 1 ч.л солі
* по 100 гр світлих і темних родзинок
* 1 ст.л коньяку чи горілки (спирту)
* 1,5 пакетика ванільного цукру
* 1 лимон, (стерти цедру і вичавити сік)


Процес: з добрими думками і без перетягів :)
 
Спочатку треба підготувати усі продукти і викласти на стіл.

• борошно просіяне
• жовтки вимішані з сіллю
• масло м'якне
• родзинки промиті, запарені - сушаться (чекають на борошно)
• цедра стерта

Дріжджі розминаємо в руці і заливаємо теплим молоком (щоб не пекло в пальчик) + 1 ст.л. цукру + 2 ст.л. борошна. Розмішуємо до однорідності і ставимо на 15-20 хв в тепле місце, щоб підійшли. Якщо за цей час дріжджі не почнуть реагувати - без жалю виливати і брати іншу пачку!

"Тепле місце" - одна із запорук успіху. Потрібно уникати всіх перетягів, гуркотів і неспокою. Краще перед випіканням пасок добре нагріти кухню (щось зготувати :)). Має бути тепло і сухо. Якщо такі умови важко забезпечити, то можна схитрувати і використати духовку: нагріти її до 50 градусів протягом 20 хвилин, тоді вимкнути і через ще 10 хв ставити опару або тісто. Я ще в процесі вмикала на трошки конвекцію градусів на 30-35.


Через 20 хв дріжджі повинні мати вигляд пухкої маси, з багатьма бульками, щось подібне на не дуже круто збиті яєчні білки. Опара не мусить триматися: нормально, що вона може "впасти". До слова, хороші дріжджі є дуже активними: краще робити опару у великій посудині, бо доведеться її "ловити" :)!

2/3 частини від усього борошна (я починала з трошки менше, ніж 1 кг) всипаємо в мидницю або велику миску, в якій буде зручно місити, а місити доведеться довго!

До жовтків + цукор і збиваємо міксером до повного розчинення цукру, а це не менше 10 хв.

В борошно виливаємо розчинені дріжджі і збиті з цукром жовтки.

Починаємо місити, додаючи при потребі потрошку борошна, якщо виходить занадто вже рідке. Не спішити давати усю муку відразу! Якщо тісто здається зарідким, можна влити трошки олії - місити стане легше і тоді стане зрозуміло, чи дійсно не вистачає муки. Якщо таки затуге тісто - додати теплого молока.

Вигляд/структура тіста: воно не має ліпитися в колобка, а має бути м"яким, з бульбашками (які тріскаються з характерним звуком), жирненьким і відставати за рахунок жирності і повітря. Тісто на паску має бути вільним, на дотик - як мочка вуха. Воно не мусить ЗОВСІМ відставати від пальців, але коли на нього натиснути долонею - легко відставати від луки. Якщо руку з тістом тягнемо догори і бачимо пухирці. що тріскають - все добре вимішано. Якщо тісто легко відстає від силіконової лопатки - воно готове! 


Місити треба довго, до появи пухирців і характерного звуку їх тріскання. (я десь 1 год. вимішувала). Тоді + розтоплене масло, сіль, олію, горілку чи коньяк, ванільний цукор, цедру і сік з лимону, і знову добре вимішуємо (ще десь 1 год.).
Далі + родзинки, перемішуємо, накриваємо чистим рушником і залишаємо, щоб підійшло.

Тісто має підходити в теплому сухому місці без перетягів і гупоту (див. "тепле місце" вище).

Тісто викисати має довго - щоб добре попрацювали дріжджі. В результаті воно мало б збільшитись в 3 рази, але не дуже скоро.Тобто має бути об'єм + час. Якщо за 1 годину тісто дуже підійшло - зім'яти його назад у миску, можна так навіть двічі. Підходить тісто від 2.5 до 5 годин. Готове тісто має приємний кисленько-солодкий запах.

Форми готуємо наперед. Якщо металеві - вирізати з пергаменту кружечки на дно (трошки ширші, щоб по краях ще виступало), які просочити олією + намазати стінки. Тісто брати рукою і такий "колобок" класти у форми, розгладивши зверху змащеними в олії руками - десь на 1/3 від об"єму форми! Для блиску обмазати жовтком із цукром.

Лишаємо тісто підходити вже у формах. Воно мало б підрости хоча б вдвічі. Не спішити класти у духовку - має вирости до краю своїх можливостей, щоб не потріскали паски. Мінімум 30 хв., а може й 1.5 год. "Переборщити" тут важко - краще хай трошки довше постоїть.

Духовка має бути не дуже гарячою (бо потріскають паски). Я вмикала свою електричну духовку (низ+ верх без конвекції) на 180 градусів, а вкінці знизила трошечки до 165-160 градусів. При першій (трошки вищій температурі) печеться 15-20 хв, а потім ще десь 30 хв при нижчій. Ні в якому разі не відкривати духовку хоч перші 30 хвилин - паски попадають! Якщо припеклися надто голівки - вирізати круги з пергаменту, можна зволожити, і покласти зверху. Готовність паски перевіряти тонкою дерев'яною паличкою: якщо вона суха, то паска готова!

Виймаємо з духовки, даємо хвилин 10-15 відійти і виймаємо з форми: тонким довгим ножем проводимо між краєм паски і стінкою форми по кругу, і форму з паскою тримаємо горизонтально в одній руці, а іншою постукуємо по дну форми і перевертаємо. Буває, що паска така пухка, що відривається вершечок від низу - в такому разі просто покласти на деякий час паски у формах горизонтально на якусь поверхню (коли вони трошки охолонуть, то будуть міцнішими).

Вийняті з форми паски можна змастити поцукрованою водою і за бажанням посипати кольоровою посипкою.


Білкова глазур:останні штрихи
* ~200-250 г цукрової пудри
* 2-3 білки (холодні)
* 2 ст.л. лимонного соку

Збити дуже добре самі білки, а тоді потрошки додавати пудру. Вкінці + лимонний сік. Глазур має вийти дуже густа, щоб застигала. Щоб глазур не стікала з пасок - треба дати їй постояти хвилин 5-10.

Пасочкам треба дати трохи охолонути, а тоді їх опускати верхівкою в глазур і трохи підкручувати. Зверху посипати кольоровою посипкою, або намалювати щось спеціальними кулінарними олівцями. Можна на деякий час поставити в холодильник (я не ставила).



"Зозульки": на щастя і на долю!

Трошки тіста з паски + домісити ще трошки борошна, щоб вийшло тугеньке. Сформувати товстий шнурочок та зав'язати вузол: один кінець - голова пташки, з другого сформувати хвостик. Пекти ~10 хв.

Розпочала я цей допис із декількох речень про щастя. Так от, процес приніс мені таку хмару задоволення і ще потім довго тішив приємними спогадами, що інакше, ніж чистими і простими моментами щастя я це назвати не можу :).

СМАЧНОГО!! Христос Воскрес!