неділю, 14 лютого 2016 р.

Кошенята, черепашки і перші агушки

Продовжую мамині хроніки (запозичую ідею, але з офіційним самодозволом не бути регулярною :)).... За кілька днів добіжить наш 3-ій місяць, а наші птасі вже можуть похвалитися цілою купою досягнень: ми вже професійно тримаємо голівку (правда лише тоді, коли в доброму гуморі і того хочемо :)), підбиваємо ручкою підвішені іграшки (і можемо це робити досить довго, методично вимахуючи кулачком і даючи мамі час щось поробити...крім як милуватися процесом :)), розглядаємо і вивчаємо на дотик Паву (іграшку, яку нам прислали у подарунок), широко і заразно ПОСМІХАЄМОСЯ - так беззубо-солодко, що можна просто розтанути :)...

  


А ще донечки починають намагатися поагукати. Ми їм щоразу перелічуємо всіх "бажаних для озвучення" персонажів: "та-то, ма-ма, ба-ба, ді-ді" , а вони сміються і дивляться загадковим поглядом. А потім із виразом обличчя типу "от-от...ледве стримуюсь" можуть просто тоненько зітхнути :).  Правда мама знайшла майже секретну "кнопочку", принаймні у Ясі: якщо вона в гарному настрої, то можна торкатися легенько верхньої губи-дзьобка - тоді вона так повільно видає "аґххххх":).

А спросоння малята такі пахучі і тепленькі, що хочеться їх з'їсти :). Пушок на голові стирчить, як кульбабка, кулачки притиснуті до грудей  ... і взагалі поза така, щоб побільше скрутитися в калачик і не губити тепла і сну. А потім починають потягуватись - і то по-різному: Яся прогинає спинку, витягує шию і відкидає голівку, як черепаха з-під панциря, а Ксеня носом заривається в долоньки і підбирає ніжки, виставляючи округлену попку, наче котик :).

Ось такі наразі спогади ідуть в мамину скарбничку :).

2 коментарі:

chrishoneybee сказав...

Здається тільки вчора читала твої нотатки з нагоди 2 місяців, а вже скоро 3! :) Швидко діти ростуть, особливо чиїсь :)

chrishoneybee сказав...

Здається тільки вчора читала твої нотатки з нагоди 2 місяців, а вже скоро 3! :) Швидко діти ростуть, особливо чиїсь :)