Моя Англія в картинках

От я вже і вдома :) - із жменьою різдв'яних льодяників, валізкою вражень, довжелезним списком справ, що були відкладені "на потім".... а також із доброю порцією натхнення до роботи та відчуттям переповнюючої радості від перебування вдома. У моєму випадку абсолютно справедливим є відомий вислів про "вдома найкраще" :).

Вирішила наостанок згадати декілька миттєвостей-цікавинок :), які роблять наші враження відмінними від описів у туристичних довідниках...(Наприклад, я ще й досі з приємністю згадую того темношкірого хлопця з великим бомбоном із Відня або їхні розчулюючі світлофори :)).

Серед моїх найперших вражень від Англії (і Ковентрі (Coventry) зокрема) надійно зайняли місце їхні білочки (вони ж вивірки :)) - живуть собі у парках та скверах, випрошуючи ласощів у перехожих - великі, блискучі, допитливі. Одна така красуня нахабно підійшла якось до мене. Я тихенько присіла, щоб не сполохати...Яке там "сполохати" - вона встала на задні лапки, а передніми "рученятами" сперлась мені на коліно і вимогливо заглядала у вічі! Мені навіть стало соромно. що я не маю чим її почастувати :)

Не менше відчуття власної гідності та розуміння своїх прав - у гусей, що чинно походжають Стратфордом :). Як мені хтось пояснював, їх не можна в жодному разі ображати - вони під королівськи захистом!

А таку ось заплутану "пташину стежину" (ач як загнула :)) я запримітила по дорозі в Університет:


По-осінньому сумний вигляд із мого вікна. Цікаво, що з "парадного" боку вулиця має зовсім інший вигляд, ніж коли виглянути із вікна на протилежний бік - там один попри одного туляться рядочки таких міні-двориків :). Як я помітила, це типово для англійських будинків - кожен собі там може облаштувати приватний "затишний куточок", терасу для чаювання або ж майстерню...

Додам фото головного Собору Михайла у Ковентрі - це щось більше схоже на уривок із "туристичного довідника", але дійсно вражає... Дві непоєднувані частини - супер-новий собор та старовинні руїни. Всередині нового, на жаль, не побувала, проте мала змогу насолодитися атмосферою спокою та помилуватись на мереживні стрілчасті вікна старого.
А ось - картинка Ковентрі вночі... Денні суперечності стилів та епох майже непомітні під покровом ночі та у сяйві вогнів.
Ще одна знимка нічного міста - майдан "Міленум", де неоном позначено часові пояси світу.
А така симпатична автівочка, яку я назвала принцесою Фіоною (через зелені "вушка"), щодня проводжала мене довірливим поглядом круглих фар по дорозі на роботу :)
Просто одна із затишних вуличок...
А це - герб міста Ковентрі (Coventry). Чому центральною фігурою є слон - для мене залишилось загадкою :). Може, раніше замість білок тут водились зграйки слонів?:) Таким же незрозумілим "геральдичним елементом" мені видався вовк чи то лис на самому вершечку - мабуть, треба поГуглити...
Незвичне освітлення внутрішнього дворику університету гармонує із незвичним східним стилем альтанки :)
Дуже милий старовинний будинок на одній з вулиць: таке враження, що йому затісно серед сусідів, тому він крутиться на місці, намагаючись визволитись (одним "плечем" вже виліз:))
Така художня вивіска на воротях викликала однозначну асоціацію із одноіменним готичним фільмом жахів :)....Бррррр
Мабуть, добірку почесно завершить фото із Українського клубу Ковентрі :) - посередині Англії наші співвітчизники гуртуються, бавляться, п'ють пиво (і не тільки ;)) і співають по-українськи. Гарна атмосфера, раритетні фото і прапорці "ФК Карпати" - все страшенно мило :), але що вразило - молоді люди, вже у другому поколінні народжені в Англії, спілкуються українською мовою. Отакий приклад деяким нашим "українцям"!