неділю, 27 листопада 2011 р.

Stratford-upon-Avon: "поїхати чи не поїхати?" - не питання!

Останні вихідні в Англії...З одного боку, вже і не дуже хочеться робити "зайві рухи", бо все одно в голові думки лише про зворотню дорогу. З іншого боку - просидіти 2 дні вдома!? А так недалеко ще ж можна побачити щось цікавеньке....:)

Виявляється, що буквально за 20 миль (я вже як істинна британка :)) від Ковентрі, буквально на відстані 3 фунтів і 60 пенсів - батьківщина Вільяма Шекспіра! Стратфорд на ріці Ейвон...Сказати, що мені там сподобалось - не сказати зовсім нічого :). Я все питаюсь сама у себе - коли я зможу звикнути до цих маленьких будиночків і не зворушуватись щоразу, коли опиняюсь наче серед кіношних декорацій - мабуть, ніколи :).

Отож, урочисто заявляю, що всі любителі казкових вуличок і "солодких" хатинок (така от асоціація із солодкою їстівною хаткою ;)) будуть безмежно щасливими, потрапивши у Стратфорд. Може і не дивно, що знаменитий син Англії походить саме звідси: де, як не тут, може народитись казка :).

Екскурсія "Шекспірівськими місцями" розпочинається з місточку через Ейвон...Навіть
меланхолія осіннього неба дуже пасує до загальної картини: міщани насолоджуються спокоєм вихідного дня, а з кількаметрової висоти "театральне дійство життя" спокійно розглядає сам Вільям Шекспір, оточений дійовими особами із своїх творів... "Gower Memorial" - так називається уся композиція, а постаті Леді Макбет, принца Гала, Гамлета та Фальстафа уособлюють Трагедію, Історію, Філософію та Комедію.

Вздовж невеличких бетонних пірсів поважно походжають вгодовані чайки, а з берега на них часом трохи зневажливо косяться не менш вгодовані, пишні ....гуси. Очевидно, що уся ця братія давно звикла до туристів і навіть часом знаходить собі вигоду:
Якщо глянути на будиночки вздовж берега, то можна помітити "художній безлад" віконець: різного розміру, на різній висоті :).
І вперше мені попався МакДональдс настільки автентичного вигляду, ніби споконвіку там і "сидів" між сусідами-будинками :).
Та найцікавіше починається прямо за рогом: затишні вулички, невеличкі кафе, попідвішувані квіти і передріздв'яні декорації. Проте головне - старовинні будинки у такому справді англійському стилі (здається, називається стилем Тюдор), з перехрещеними дерев'яними балками та трохи виступаючими вікнами.















Нарід снує взад-вперед, у повітрі пахне якимись невідомими смакотами, а ще можна відразу розрізнити зграйки щасливих туристів :) - щось бельмочуть, кожен на своїй мові, намагаються не потрапити у кадр одне одного :). Такий розмірений ритм вихідного дня у маленькому містечку - це те "що лікар прописав" для усіх здепресованих, запрацьованих і взагалі - вихідців із якої-небудь динамічної столиці.

Пару кроків - і я розумію, що стою перед будиночком, в якому народився Шекспір :). Навіть не маючи карти та не бачивши фотографій, можна з легкістю детектувати місце підвищеної активності натовпу :). І я теж ...тут як тут.
Зрозуміло, що Стратфорд не перший рік вабить цікавих - розвинулась ціла така собі "Шекспірівська індустрія". Цікаво було помітити навіть в одному із віконець звичайної оселі фігурку драматурга :).
Зовсім поруч можна побачити ще одну атракцію Стратфорда - пам'ятник Блазню із комедії Шекспіра "As you like it". Довелось спостерігати за групою японців, які один поперед одного позували для фото, перекривляючи позу блазня. А поза тим, сюжет зовсім навіть філософський: у високо піднятій руці "The Jester" тримає комедію, а у іншій ховає за спину трагедію. От і привід для роздумів :). І напис на постаменті: "O' noble fool, a worthy fool".
Ще за декілька кроків знаходиться так званий "American fountain" - фонтан і годинник, два-в-одному. Таким незвичним подарунком місту один американець відзначив золотий ювілей королеви Вікторії у 1887 році.
Якщо знову спуститись до ріки вуличкою Wood, то з'явиться можливість "кинути оком" на прибережну панораму та Королівський театр Шекспіра (The Royal Shakespeare Theatre):
Від театру поворот направо - вже традиційна "овеча вулиця" :) - Sheep Street. Тудою варто пройтися вже тому, що це просто ще одна із чудесних ВУЛИЧОК - саме так пестливо їх і хочеться називати, в порівнянні із дорослими ВУЛИЦЯМИ. Знову смачні будиночки, знову зворушливі прикраси... Але крім того, тут можна відвідати музей "Світ Тюдор" (ну чи якось так), де вам запропонують нічний тур із привидами, прогулянку Стратфордом із самим ...Шекспіром :) (мабуть, працює у них на півставки :)) та хмару інших атракцій. До речі, вичитала, що веб-сайт ціього закладу є одним із "most haunted" (дослівно - "найбільш польований", а по-нашому то популярний) в Англії (якщо зацікавило - тиць тут)!















До речі, за кілька кроків від музею знаходиться старовинний "Гарвардський" будинок (Harvard House, остання знимка) - просто витвір мистецтва! Вигнуті дерев'яні балки, різьба і "валізка" з історіями :). І це не просто однофамілець Гарварда - можна сказати, що це родинне Гарвардське гніздо :)! Будинок було споруджено у 1596 році дідом того самого Джона Гарварда, який пізніше заснував знаменитий університет у Штатах.

Ось він (ну не Джон, а будинок :))поближче:
Якщо Sheep-вулицею піднятись та на перехресті звернути наліво, на Chapel Street, то буде нагода побачити ще одне із "шекспірівських місць" - будинок Неша (Nash’s House), а Неш доводився Шекспіру зятем :).
Прямо коло обійстя Нешів (на попередньому фото навіть видно шматочок муру) - вхід до каплиці "Guild Chapel", яка, в свою чергу, стоїть впритик до Школи короля Едварда для хлопчиків. Саме тут колись навчався юний Вільям....

Ще раз повернувши наліво та пройшовши кавалок вулички "Old Town", можна дійти до будинку під назвою "Hall’s Croft"- ще одна нерухомість доньки Сюзанни Вільямівни :) (вона вдало вийшла заміж - за відомого місцевого лікаря ;)).
Така собі трохи моторошна логічна послідовність - розпочинала я свою екскурсію від місця народження Шекспіра, а завершила місцем, де він свого часу і помер...

Ще кілька знимок......До речі, неотесана я вперше дізналась, що дружину Шекспіра звали Гандзьою Хетевей (Anne Hathaway) :) - як відому актрису (на думку спало: "О времена, о нравы!" :):)).

Ось така вийшла прогулянка....Про те, як я зустрілась із знайомою, попила смачнючої і головне ВЕЛИЧЕЗНОЇ кави-лате, а потім ще й покуштувала місцевих ласощів - розповідати не буду. І так зрозуміло: ще одна незабутня субота :).
Якби хто планував поїхати у Стратфорд на Ейвоні - раджу прочитати коротенькі коментарі про цікаві місця на веб-сторінці отутка.
А ще додаю карту центру - зеленою кривою гусінню відмічено мої маршрути (трохи зредаговані і без петель :)).

ЩАСЛИВО!

Немає коментарів: