Останні вихідні в Англії...З одного боку, вже і не дуже хочеться робити "зайві рухи", бо все одно в голові думки лише про зворотню дорогу. З іншого боку - просидіти 2 дні вдома!? А так недалеко ще ж можна побачити щось цікавеньке....:)
Виявляється, що буквально за 20 миль (я вже як істинна британка :)) від Ковентрі, буквально на відстані 3 фунтів і 60 пенсів - батьківщина Вільяма Шекспіра! Стратфорд на ріці Ейвон...Сказати, що мені там сподобалось - не сказати зовсім нічого :). Я все питаюсь сама у себе - коли я зможу звикнути до цих маленьких будиночків і не зворушуватись щоразу, коли опиняюсь наче серед кіношних декорацій - мабуть, ніколи :).
Отож, урочисто заявляю, що всі любителі казкових вуличок і "солодких" хатинок (така от асоціація із солодкою їстівною хаткою ;)) будуть безмежно щасливими, потрапивши у Стратфорд. Може і не дивно, що знаменитий син Англії походить саме звідси: де, як не тут, може народитись казка :).Екскурсія "Шекспірівськими місцями" розпочинається з місточку через Ейвон...Навіть
меланхолія осіннього неба дуже пасує до загальної картини: міщани насолоджуються спокоєм вихідного дня, а з кількаметрової висоти "театральне дійство життя" спокійно розглядає сам Вільям Шекспір, оточений дійовими особами із своїх творів... "Gower Memorial" - так називається уся композиція, а постаті Леді Макбет, принца Гала, Гамлета та Фальстафа уособлюють Трагедію, Історію, Філософію та Комедію.Вздовж невеличких бетонних пірсів поважно походжають вгодовані чайки, а з берега на них часом трохи зневажливо косяться не менш вгодовані, пишні ....гуси. Очевидно, що уся ця братія давно звикла до туристів і навіть часом знаходить собі вигоду:
Якщо глянути на будиночки вздовж берега, то можна помітити "художній безлад" віконець: різного розміру, на різній висоті :).
І вперше мені попався МакДональдс настільки автентичного вигляду, ніби споконвіку там і "сидів" між сусідами-будинками :).
Та найцікавіше починається прямо за рогом: затишні вулички, невеличкі кафе, попідвішувані квіти і передріздв'яні декорації. Проте головне - старовинні будинки у такому справді англійському стилі (здається, називається стилем Тюдор), з перехрещеними дерев'яними балками та трохи виступаючими вікнами.
Нарід снує взад-вперед, у повітрі пахне якимись невідомими смакотами, а ще можна відразу розрізнити зграйки щасливих туристів :) - щось бельмочуть, кожен на своїй мові, намагаються не потрапити у кадр одне одного :). Такий розмірений ритм вихідного дня у маленькому містечку - це те "що лікар прописав" для усіх здепресованих, запрацьованих і взагалі - вихідців із якої-небудь динамічної столиці.









До речі, за кілька кроків від музею знаходиться старовинний "Гарвардський" будинок (Harvard House, остання знимка) - просто витвір мистецтва! Вигнуті дерев'яні балки, різьба і "валізка" з історіями :). І це не просто однофамілець Гарварда - можна сказати, що це родинне Гарвардське гніздо :)! Будинок було споруджено у 1596 році дідом того самого Джона Гарварда, який пізніше заснував знаменитий університет у Штатах.
Ось він (ну не Джон, а будинок :))поближче:


Ще раз повернувши наліво та пройшовши кавалок вулички "Old Town", можна дійти до будинку під назвою "Hall’s Croft"- ще одна нерухомість доньки Сюзанни Вільямівни :) (вона вдало вийшла заміж - за відомого місцевого лікаря ;)).

Ще кілька знимок......До речі, неотесана я вперше дізналась, що дружину Шекспіра звали Гандзьою Хетевей (Anne Hathaway) :) - як відому актрису (на думку спало: "О времена, о нравы!" :):)).



Ось така вийшла прогулянка....Про те, як я зустрілась із знайомою, попила смачнючої і головне ВЕЛИЧЕЗНОЇ кави-лате, а потім ще й покуштувала місцевих ласощів - розповідати не буду. І так зрозуміло: ще одна незабутня субота :).

А ще додаю карту центру - зеленою кривою гусінню відмічено мої маршрути (трохи зредаговані і без петель :)).

ЩАСЛИВО!
Немає коментарів:
Дописати коментар