Поваляємось?

Розпирає від гордості... :)

Навіть важко почати писати, бо зразу хочеться похвалитись :)

До речі, подумалось: може. то якийсь добрий знак, що я протягом останніх півроку вже кілька "вихвалялок" запостила? Хочеться вірити :)

Почалось все традиційно вже - із форуму. Там я вперше із здивуванням побачила, яку красу наші дівчата вміють створити. Так я помаленьку відчула спочатку непевні, а далі вже серйозніші симптоми такої собі хвороби - "рукоділеманії". Хвороба-хворобою, та ще й з наркоскладовою: не можеш пройти мимо крамничок із всякими інструментами, клеями. блискітками, бісером і так далі і так далі. Але інший бік медалі у тому, що за такими захоплюючими справами геть начисто забуваєш про депресії, час від час переживаєш миті "особливого творчого екстазу", завжди маєш під рукою хенд-мейд подаруночки, менше часу проводиш в моніторі... Ну, може з останнім пунктом я дещо поспішила :).

Отже, валяння вовни.
(Так, мені також було смішно із словосполучення, коли я вперше його зустріла...хіхікаю :))

Вже й раніше мені часом потрапляли на очі цікаві такі, "мохнаті" прикраси. І я навіть не могла собі подумати, що їх насправді можна легко зробити своїми руками. Проте, цитуючи когось із "Камеді Клаб"-у, "главное - просто верить".

Довго розбиратись у теорії не вистачило терпцю. Погортавши статті із майстер-класами, я вирішила використати популярний метод "наукового тику" і придбала собі набір для валяння. Туди ввійшла зелена губка (найзвичайнісінька, такою можна і авто пуцувати), пара дивних голок, кілька клубочків різнокольорової вовни та деяка фурнітура для сережок чи намиста - защіпки, кільця... Далі запустила перший же майстер клас на Youtube і ...

Теорії по валянню вовни можна нашукати безліч у просторах Інтернету. Тому скажу лише пару слів про це. Є два типи валяння: сухий метод та мокрий. Наскільки я зрозуміла, мокре валяння використовується для створення плоских форм (пелюсток квітів, шарфів, ...), а за допомогою сухого можна отримати об'ємні фігури абсолютно різної форми.

Для створення звичайних кульок використовуємо сухе валяння з елементами мокрого :)

Крок 1. Спершу треба відірвати від клубка вовни таку собі смужку та згорнути її у щільний рулончик. Боки цього "рулетика" треба намагатись загорнути всередину (щоб не "вискакувало" назад, можна відразу використати голку - її кінчиком заправити краї всередину). Увага! Відірвати треба трохи більше вовни, бо після звалювання кулька зменшиться у розмірах майже вдвічі!

Крок 2. Кладемо клубочок на губку і спеціальною голкою (або двома одночасно - так швидше) починаємо швиденько проколювати його. Коли голка проходить крізь вовну, вона ніби сплутує волокна між собою, зчіплюючи їх. Клубочок треба поступово повертати. щоб поколоти його з усіх боків - тоді він набуде округлої форми. Чим довше робити "поколювання", тим краще зваляється вовна і тим щільнішою вийде кулька.












Важливо: треба старатись дивитись на голку в руках, а не фільм :) - цю мудрість підказують мої сколені пучки пальців :)

Крок 3. "Закріпити результат" допоможе етап мокрого валяння. Треба замочити кульку у теплому розчині мила, а потім добре її витиснути.











Крок 4. Відтиснуті кульки ще катуляємо між долонями, а додатково - по поверхні, накритій плівкою з бульбашками (така використовується для пакування товарів), що допомагає вовні звалятись ще краще.

Крок 5. Фінальна сушка.

ВСЕ! Я ж казала - так просто :)

Коли готові намистини ( а їх можна робити абсолютно різного, або ж зовсім однакового розміру), то далі справа лише за фантазією. Можна населити кульки на жилку, чергуючи з бісером, або використати інші декоративні елементи. На жаль, мені дісталась найменша доза терпцю у цьому Всесвіті :) - як я могла чекати на можливість походити по крамницях за декором? Тому я просто населила все гарненько, пронизавши жилку через звичайну голку.

Я так тішилась, що навіть мій чоловік, який категорично не любить жодного виду біжутерії, не зміг мене покритикувати :). Я так світилась від щастя, що його промимрене "гарно" сприйняла із геть неадекватним задоволенням :).

Цілу годину не могла зняти свого чудо-намиста, хоча воно добряче "кусається" (цікаво, чи такий "баг" є у всіх прикрас із вовни!?). Гарний вечір, гарна "вихвалялка" :).