Словничок

Усі подорожі та поїздки особливо цікаві зустрічами - з новими містами і місцями, новими людьми, новою собою. Далеко від дому, у незвичному оточенні змінюється і власне внутрішнє себе-відчуття - зрештою, і роль змінюється. Вдома ти жителька рідного Львова, часом заклопотана господиня, домашня і якась "рівномірна" чи що... А десь далеко, наприклад там, де виходячи з дому назустріч новому робочому дню, ти бажаєш іншим "have a nice day"....там себе почуваєш по-іншому. Там ти можеш бути трошки батяркуватою, харчуватись піцою (ну не дуже часто :D), ходити на дрінк і кожен раз з іншою компанією, пізнавати цікавинки звичаїв, смакувати мелодику інших мов. Разом із тим важливо бути відповідальною, представляючи собою всіх українців в очах іноземців. Тут у Ковентрі в нас свій маленький Вавілон - окрім ледве пари британців, є ірландці, німці, французи, греки, іранці, поляки, вірмени, бразильці... Цікаво, як уся ця суміш перетворюється у класне середовище, де відчуваєш себе затишно і цікаво.

Вчора невеликою (чоловік 10) тусівкою сиділи у перському ресторані - проводжали хорошого друга додому в Іран. Гарно..... Фактично кожен може розпочати речення із "а у нас....", і всі такі різні, але зрештою у чомусь однакові. І хочеться запам'ятати - залишити у пам'яті, як сувенірчики на пам'ять, кілька слів ірландською: 
- "Анвел?" ("Невже?" або "Що, точно?")
- "Тааа" (глибоке і гортанне між "а" та "о", що означає "It is" - "та і є" - майже наше "Ага" :))
і так смачно звучать Левонові та Ваганові вірменські:
-"Че-че-че!" ("Ні-ні-ні"!)
 -"Айо!" ("Так")
-"Де лав" ("Ладно....нехай")
-"Інч?" ("Що?") та відповідь "Хедж" (найбільш універсальна відповідь у стилі "Whatever" - "Нічого", "Не звертай уваги", "Якось так"....:))
- "Інч кач ка?" ("Як справи?")
- "Барев" (у вірменській звуків на кшталт нашого "р" ціла купа - і а-ля французьке, і наше тверде, і таке між "р" і "ж" - якраз цей випадок; значення - "Привіт")
Ну і замість "Йолки-палки" або "Come on, man!" - "Че ай март е!!!"

Ще би до колекції іранського слівця....але це важко запам'ятати - треба попросити Хаміда підказати ще раз :)...Нічого - словничок завжди можна попвнити свіженькими надбаннями, які вже своїм звучаням нагадують про гарний настрій та кльовезних людей. Всім великий ХАГ!! :D


Такс...дописую, в буквальному розумінні задерши ноги в аеропорту Мюнхена :D - знашла тут такі класні спальні і "сидільні" кабінки.....і чекаю на ранішній рейс. І згадую....Остання п'ятниця - в нашій пабній компанії з'явився ще й італієць - флорентієць Давіде. З'явився лише на один гоуаут, а стільки ми позитиву отрмали! Правда тут не вдасться передати, адже цей шмат словничка мав би стати невербальним. Показував Давіде нам типові італійські жести, які наче постійно супроводжують слова - насичуючи змістом, емоціями і експресією. Згадується з фільму "Їж, молись, люби" - що італійська без жестів - несправжня. Ото ми сиділи і порівнювали як мінімум дві високо-жестикулярні мови - вірменську та італійську :). З останньої особливо запам'яталися два жести (якщо вдасться пояснити :)):
- "перфетто" -- скласти докупи пучки великого та середнього, утворивши з них колечко, решту випрямлені і розслаблені - тоді повернути всю "конструкцію" колечком догори, а всю руку по лікоть - паралельно до підлоги на рівні грудей; тоді проводимо рукою знову ж таки паралельно до підлоги в бік власне задіяної руки - наче впоперек грудей :). Ох! Тяжко!
- "що ти мені говориш!?" -- пучки всіх пальців однієї долоні звести докупи і наче кілька разів кивнути им "бутончиком" в бік власних грудей, а потім розкрити пальці :). Якщо треба додати акценту - робити двома руками.

Д.С. - ого що я випадково знайшла: тиць :)!