суботу, 21 грудня 2013 р.

Загублена і віднайдена пристрасть :)

Анонсую і хвалюсь - вже місяць насолоджуюсь новою електронною книгою, яку мені спрезентував мій уважний коханий мужчина :). Я трохи хвилювалась, щоб то не був один із випадків, коли "загорілось під хвостом" (© наш мамік), а потім той (по-модному скажу) ґаджет буде лежати забутий на полиці. Але так яскраво пам'яталась загіпнотизованість книжками, яка мене робила абсолютно нечутливою до зовнішнього реального світу колись у школі....

Колись я їх ковтала :). Книжки маю на увазі. І не буду вводити в оману - не якісь ениклопедії чи страшно інтелектуальні твори, а прості затягуючі романи і оповіданнячка, перечитувані іноді по 10 разів. Якось згодом я втратила ту залежність... Як правило, втома і бажання просто "потюленитись" приводило до якогось фільму на ноуті в ліжку.... Але не зникла пам'ять про насолоду, з якою я ховала книжки під підручниками (а мама якось так швидко все розгадувала і постійно наказувала "відклади художню літературу" - ну коли тепер таке почуєш!? :)). Пригадую, з яким нерозумінням і обуренням я бачила, що моя найменша сестра швидше рада була побалакати по телефону, ніж зачитатися книжкою :) (до речі, тепер я вже сама тихцем часом почитую книги на її столі).  Цікаво, а тепер діти взагалі читають?


Так чи інакше, а тепер зі мною у сумці подорожує червоненький друг-Нук :). І хоча я "позаливала" на електронні полички не тільки серйозні, саркастичні, сучасні речі, а й ...признаюсь..трохи жіночої літератури .... я вирішила ділитись враженнями про те, що потрошки перекочовує звідти у мою голову :). Я чесно старатимусь надалі більш прискіпливо вибирати читання :D.




Наразі розпочну з історичного роману  Генрі Хаггарта (Henry Haggard) "Донька Монтесуми". Я взагалі маю слабкість до історичних фільмів та книг - там вигадані пригоди відбуваються серед справжніх (або майже-справжніх) історичних декорацій. Так і у цій книзі вдається трішки зануритись у часи завоювання іспанцями Мексики. Мабуть, це моя єдина наразі книга про ацтеків :). Чого лише варті самі назви: місто-столиця Теночтітлан (тепер це Мехіко), вулкан Попокатепетль (досі діючий, до речі)... 

На фоні усього цього - історія життя англічанина, що пізнав дві великі любові та пройшов через переслідування іспанської інквізиції, загрозу бути принесеним у жертву богові Тескатліпокі, боротьбу на боці ацтеків з іспанцями та втратив усіх своїх синів на цьому шляху...

Немає коментарів: