середу, 9 листопада 2011 р.

Божевільний день або "я мало не зненавиділа Бірмінгем" :)

Задум цього допису - "щось корисне"+"трохи самопсихотерапії" :). Бачите - навіть жовтенькі смайлики з"являються по дорозі :). Чому "навіть"? І до чого тут Бірмінгем? ...довга історія :)..

Значить так - почнемо з корисності. Є таке правило у Великобританії - реєструвати у себе (в поліційному відділку!) всіх іноземців, які приїхали тутай повчитись чи попрацювати. Виявилось, що ця процедура стосується і мене :(. Здається: ну процедура та й процедура....але ж ні - по-перше, її можна пройти не у всіх відділеннях міліції. Наприклад, мені із Ковентрі (Coventry) треба було з"їздити у Бірмінгем (тт-а-да! От і з"явився в полі зору той самий Бірмінгем :)).

Каюсь: я не дуже уважно поставилась до цієї процедури, тому...... ні...все по порядку.
Мій колега зателефонував у Бірмінгем, щоб дізнатись деталі. Було сказано, що я маю мати із собою офіційного листа від університету, де гостюю, та дві фотографії.

Так от, перший мій візит у Бірмінгем провалився, бо я "totaly forgot" ("чисто вилетіло з голови" :)) про листа.

Другий візит у Бірмінгем був невдалий, бо виявилось, що потрібно ще договір про оренду житла на час гостювання! >:-E!!!! ...Мусила вертатись поїздом до Ковентрі :(.

Третього разу мене відправили подалі, бо мої фотографії були неоднакові! А ніхто ж не казав про однакові - я і втішилась, бо якраз мала два фото, що залишились після Шенгенських віз. ...Мусила швиденько шукати автомат, жеби сфоткатись за цілих 5 фунтів (!) - а на тому фото виглядаю як "Труп нареченої " :) - змучена, зла і мокра!
Одним словом - треба читати МАТЧАСТЬ!!! :). А я поплатилась.....і дорогою все мені крутилось в голові- як же то буде англійською приказка: "за дурною головою нема ногам спокою!?" :).

Значить так: для реєстрації себе коханого/ної у Великобританії, треба
- заповнити бланк (дають на місці)
- мати 2 ОДНАКОВІ фотографії (типу як на візу)
- мати офіційного листа з місця навчання/роботи
- мати документ-угоду про оренду житла
- мати чітко без здачі 34 фунти.
У Бірмінгемі відділення для здійснення вище описаної реєстрації працює з понеділка по четвер у години: 9:00-12:30 та 13:30-15:30.

Ось і "корисність" :). Надіюсь, ніхто не буде більше так проклинати той Бірмінгем, як я :). Щасливо усім нещасним! :).

А тепер трохи самотерапії.....Зараз я сиджу вже в своїй кімнаті, після душу та вечері, тому можна відзначити і "плюси" моїх побирань.

По-перше, мені пощастило знайти квиток на поїзд якраз "Ковентрі-Бірмінгем" - вже економія!

Такс...маленький відступ про квитки. Я вже набула деякого досвіду у спілкуванні з машинеріями під кодовими назвами типу "Self-ticket" чи "Fast-ticket". Спершу треба замовити квиток онлайн (наприклад, на поїзди Virgin Trains) та десь собі занотувати "Reference code" - код замовлення, який буде у підтвердженні. Далі треба мати при собі ту ж картку, якою здійснювалась оплата - і просто вставити її у щілину. Не забути перевірити лоток внизу!!!! Саме там мають бути надруковані квитки!!!! Знаки оклику якраз дуже доречні :) - я ж знайшла зайвого квитка саме у такому лотку (хтось забув :().

Одна смішинка: у Бірмінгемі є кілька вокзалів, тому при замовленні квитка я вибирала найближчий до відділення міліції (...відчуваю себе кримінальним елементом :)...). А тепер демонструю дані із мого квитка :): автоматично мені вставило пересадку (!) на "власні ноги" :). Тобто мені було запропоновано перейти пішки від трошки дальшого вокзалу до вибраного, ще й порахувало ЧАС цієї подорожі! Модна пересадка га? :)...правда без можливості зарезервувати "посадочні" місця :)
Тепер по-друге... Я після трьох поїздок поїздом (Ковентрі-Бірмінгем-Ковентрі) і страхомудією з фото зробила собі приємність - купила найбільшу каву (так і замовляла! :)) з молоком і шматочок моркв"яного торту - гіперсмачного!

А далі, прийшовши до тями, я мала змогу трошки погуляти Бірмінгемом і "перепроситись" із ним :). Погода була мокра, сіра і прохолодна ... як в Англії, мабуть. Через невелике бажання гуляти серед мряки та втому я обійшла ближні "цікаві місця", позначені на купленій міні-карті рожевим :). Благо, що фактично усі "цікаві місця" Бірмінгема є неподалік центру (в основному, пішохідного). Отже звітую нижче...

Практично на кожній вулиці було...."щось новеньке, щось стареньке" і щось....Шекспірівське :)
Щодо "старого і нового" - мабуть, сучасні міста приречені еклектично поєднувати сліди різних епох:
Як палка шанувальниця готичного стилю, я не дуже оцінила красу Бермінгемської катедри (Birmingham Cathedral) у дусі англійського бароко, що в центрі міста:
Гучне ім"я "Луї Вітон" на вивісці магазину із сумочками навпроти катедри :) мене також не звабило...
А такі старовинні вказівники сподобались :)
Взагалі Бірмінгем справив враження досить таки сучасного міста - високі будинки, деяка зверхність численних скляних вікон, багато дорожніх розв"язок... А ось подивіться на "химерний будинок" із кривих дзеркал, який звідкись взявся на моїй знимці (у відображенні вікон на будинку зліва):
Смачна вулиця :) ("cherry" - вишня):
Кожного разу, коли на вулиці бачу тутешніх квіткарів - чомусь згадую гру "Сімс" (ну точно такі самі букетики :)):
А один із сфінксів перед ратушею (площа Вікторії, Viktoria square) - стилізований під....Влада Яму! :):)
"Ідуть люди та й сміються: що за пані купаються!" :)....насправді цей витвір митця зі складним іменем (Dhruva Mistry) на площі перед ратушею називається "The river" (річка), а місцеві кличуть панянку просто: "Флузі у джакузі" ("The Floozie in the Jacuzzi") :)
Відчувається вже різдв"яний настрій - починає пахнути ялинами :), і адміністративну будівлю он (Counsil house) теж прикрасили....Щодо маків - окрема історія, якої я ще не знаю :) - щось у них тут "макове" відбувається, бо маки бачу скрізь -у петличках, на плакатах, коло пам"ятників.....якась poppy-манія, як би це весело не звучало
:)

Отакі-от маки просто всюди:

Ураааа- я маю фото знаменитих червоних телефонних будок! Але фото трохи розмите - на мене дивились із здивуванням, коли я фоткала такі "витвори архітектури", тож я клацнула "нє глядя" :)
Так...це все ще Бірмінгем...."Панове, ратуша!" :):
Дві Пізансько-Бірмінгемські вежі :) (як не прилаштовувалась - одна нахилена в один бік, а інша- їй назустріч!) - площа Чамберлейн і однойменна вежа посередині, а на задньому фоні - вежа адміністративного будинку:
Одного із колишніх англійських політиків чи то економістів (Thomas Attwood) зобразили зовсім по-студентськи: на сходинках із конспектом :):
Церкву святого Мартіна (St. Martin Church) не вдалось вигідно зазнимкувати - навколо проводились ремонтні роботи (напасть якась із ними - просто всюди все ремонтують!!). Ця церковця мені дуууже сподобалась- я обійшла її ззовні та побувала всередині...взяла листівку із зображенням - на пам"ять :):
От і все. Я вклалась у годину - дощову, сіру, але вже зовсім радісну годину в Бірмінгемі :)....надіюсь знову побачимось із ним не надто скоро! :)

3 коментарі:

chrishoneybee сказав...

вперше читала цей допис без картинок - з телефона, по дорозі в машині, довго і нудно вертались з карпат.

з картинками виявилось ще веселіше і цікавіше :)))

п.с. А фотки просто жестякові! :D

Olesya сказав...

жестякові - це в якому розумінні?:) надіюсь в доброму :)

Olesya сказав...

......а знаю - жестякова моя фотка для рестрації!! :) то 100%