Хоббітанія у серці Англії :)

Набрала тему допису, ризикуючи набути авторитету прихильниці фентезі усіх видів :) ...(хтозна, може і правда? ;))... Мова йтиме про невеличке поселення десь посередині острова Британія під назвою Chipping Campden (не знайшовши правильного написання українською, напишу так: Чіппін Кемпден).
А до чого тут Хоббіти? Смішно, але саме так, жартома, мені охарактеризували містечко знайомі англійці :). Правду сказати, у мене не виникло таких однозначних асоціацій, хоча дійсно іноді виникало враження, що у повітрі витає казкових дух: затишні до неможливості, мальовничі до білої заздрості будиночки, вузенькі вулички із відповідними назвами, наприклад, "вулиця овечок" :).
Як мені пояснили, містечко у свій час було досить таки "просунутим" - одним із тих, що мали право торгувати. У центрі міста ми навіть проїжджали попри цікаву споруду (на жаль, я забула її зазнимкувати :() - декілька кам"яних стовпів під дахом - типовий ринок. Навіть слово "Chipping" із назви містечка староанглійською означає "маркет", тобто ринок. А основним предметом торгу у Чіппін Кемпдені була овеча вовна - таке от традиційне "овече" місто :). Як я дізналась, існувало навіть таке поняття, як "Wool Church" (дослівно - "шерстяна церква") - храм, побудований за гроші торгівців шерстю.

А от і незмінні місцеві герої, в честь яких називаються вулиці та будівлі: флегматично собі жують травичку на пагорбах за будинками :).




Це, мабуть, я вперше бачила таку кількість овець одночасно, якщо не враховувати настільну гру "Вовки та вівці" :) .....
Хвилинка реклами: суперська гра фірми Granna! Цікаво побавитись і молодим, і молодшим :)- рекомендую!




А повертаючись до ....наших баранів :) :) :) ...,
я хотіла б звернути увагу ще на одну особливість Чіппін Кемпдена: тут усі (усі без вийнятку!) будинки жовто-медового кольору. Насправді виявилось, що існує навіть спеціальний закон, який забороняє використовувати інший матеріал для будови - щоб не псувати загальну картину! Отак-то!
Невеличка ремарка: вважаю, що варто повчитися цьому тим, хто любить зовнішні стіни свого 2-на-2 магазинчика пофарбувати у яскраво-рожевий чи в"їдливо-салатовий - то й не довелося б милуватись істерично-кольоровими латками на фоні пастельних будинків у Львові :(.

А щодо жовтого каменю Чіппін Кемпдена, що так полюбовно названий у вікіпедії медовим - він і назву свою має: Cotswold stone. Цей своєрідний камінь "водиться" власне лише тут, серед одноіменних пагорбів у самому серці Англії.

Скажу вам одне - дуже то приємна справа - побродити отакими вуличками смачного кольору, коли буквально нема коли заховати фотоапарата :). Важко запам"ятати кожну деталь маленьких дверцят, чи те, як ніжно огортають віконця червонясті кучері плюща.... Зате хоча б у цифровому вигляді я повезу з собою картинки-пазлики правдивої Англії :). Запрошую крутнути калейдоскоп:





































А це взагалі повний "раритет" - гляньте на солом"яну стріху:

А на такі терасі хіба не могла б сидіти Агата Крісті, сьорбаючи чай із молоком !? ..... за ноутбуком, щось дописуючи до свого блогу ...хіхі :):):):)


...ех ну останню ще....ця хатка точно як із фентезі :)

Продовжуючи свою байку....Ми із друзями піднялись на горбок з панорамою: ще не зовсім осінній, але вже трошки похнюплений краєвид. Мене страшенно розчулило одне фото пейзажу (нижче: треба зробити "тиць"- я його спеціально сильно не зменшувала): якщо пильно придивитись, то розумієш, що численні малесенькі білі крупинки - це овечки! :)

Коли ми повернулись до Ч.Кемпдену, то медові будиночки і навіть церковця вже вкрились карамеллю вечірнього сонця :)
Ласунську тему успішно було завершено у традиційному "Tea house" або "Tea shop" ("Дім чаю"). Хоча тортиком того дня був не-сильно-традиційний банановий кейк - але ми замовили УСЬОГО потрошки....Няма няма :).




Таке враження, що до п'ятої вечора півміста посходилось чаювати :). До речі, я аж тепер помітила, що ми із Клер вирішили сфотографуватись саме о 17:00! Five o'clock tea!